Голова фракції «Європейська солідарність» у Запорізькій міській раді Микола Бєлий вирішив скласти мандат депутата. При цьому він залишається у місті. А причиною називає корупцію та сором за міську владу Запоріжжя.
“Акцент” вирішив дізнатися думку відомого бізнесмена — засновника «Клініки Святого Миколая», який майже 8 років був депутатом Запорізької міської ради, про основні причини свого рішення та проблеми розвитку міста в останні роки.
В Україні склалось, що багато хто будь що намагається стати депутатом, та обов’язково втриматись якнайдовше. Ви прийняли досить неочікуване та, мабуть, складне рішення про складання депутатського мандату. Чому?
Я точно не та людина, яка тримається за статус депутата. Для мене депутатство – це, в першу чергу, про можливості бути більш корисним виборцям та містянам.
І якщо я не маю можливості бути корисним, то навіщо це? А зараз склалися такі передумови, що можна більше давати та створювати, якщо ти не депутат. Тобто, зараз мені статус депутата більше заважає реалізовувати соціальні проєкти.
Є дві основні причини мого рішення і вони дуже взаємопов’язані між собою. Причина перша — мені соромно за запорізьку владу: скандали з гуманітарною допомогою, високий рівень корупційних скандалів, використання бюджетних коштів не на допомогу армії, а на латання доріг, фонтани, харчування дітей під час онлайн навчання, створення дороговартісних комунальних підприємств, як то Муніципальна варта або Паталогоанатомічне бюро та багато іншого. Зараз не хочу бути навіть дотичним до «влади». Бо ця «влада» зараз дуже токсична. І отруює все навкруги себе.
Друга причина – з початку війни я активно займаюся соціальними проєктами, які успішно реалізовані або реалізуються зараз. Їх умовно можна поділити за 2 напрямками: надання гуманітарної та медичної допомоги.
Ви відомі як засновник “Клініки Святого Миколая”. Мабуть, фонди, про які ви говорите, пов’язані з клінікою?
Як і багато хто з підприємців, з перших днів війни я також став волонтером. Разом з командою однодумців ми організували в Запоріжжі роботу Волонтерського Хабу, який в подальшому перетворився на благодійний фонд «Клініки Святого Миколая».
Кому і як ваш фонд надавав допомогу?
За час роботи благодійний фонд «Клініки Святого Миколая» здійснював допомогу різним верствам населення та організаціям. Військовим частинам Збройних Сил України передавали спорядження, закуповували квадрокоптери та автомобілі; підрозділам ДСНС було передано спеціалізоване обладнання та одяг; військовому шпиталю, медичним закладам Запорізької області передали 3 автомобілі швидкої допомоги, мобільні рюкзаки для надання невідкладної допомоги, апарати зовнішньої фіксації для консолідації переломів кінцівок, медичні препарати та інше.
Звичайним людям, переселенцям також допомагали?
Так, безумовно. Це і близько 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і 9 тисяч дітей, що постраждали від війни. Останні отримували продукти дитячого харчування, засоби гігієни, одяг та взуття. Їздили ми також до «сірої зони»: передали понад 170 тон продуктів харчування та засобів гігієни, буржуйки, газові балони, обігрівачі-конвектори. Також приділяли увагу і мешканцям Дніпровського району Запоріжжя (район, де був обраний Бєлий як депутат міськради — ред) – 25 тисяч сімей отримали продуктові, гігієнічні, дитячі набори.
Разом з мешканцями Запоріжжя. Фото: архів Миколи Бєлого «Професійні отримувачі» гуманітарної допомоги. Що не так із гуманітаркою у Запоріжжі
У Запоріжжі чимало людей потребують допомоги. Які основні проблеми ви бачите в наданні гуманітарної допомоги мешканцям Запоріжжя, які верстви населення не охоплені, як можна вирішити ці проблеми?
Питання гуманітарної допомоги воно дуже важке. Можливо, я скажу непопулярні та різкі речі, які не сподобаються суспільству. Перше. Створилося певне коло “професійних отримувачів” гуманітарної допомоги. Вони зареєстровані у всіх фондах. Регулярно їздять по колу. Вони найскладніші – адже вони професійні, фахові. Вони знають, що казати, як вимагати, як створювати тиск на надавачів допомоги. Такі люди – здебільшого серед ВПО. Вони приїхали до Запоріжжя, будемо чесно говорити – їм немає чим займатися, вони таким чином себе «працевлаштували».
Наша організація, наш БФ дуже якісно підходили до видачі допомоги. Для того, щоб не були одні й ті самі люди – ми їздили по будинках, нам голови ОСББ складали списки людей. Ми возили гуманітарну допомогу безпосередньо адресно, щоб уникнути так званих «професійних отримувачів». Деяку допомогу надавали в приймальні, на точках видачі, але завжди виключно по раніше складених списках. Намагалися вирахувати таких «профі», але все одно їх було чимало. Зараз аналізуємо дані за рік, і в нас є такі випадки, коли одна людина отримувала допомогу 20 разів. І це тільки те, що ми вже побачили. Вони вказують різні дані, прізвища, адреси, навіть ідентифікаційний код кажуть різний – перші цифри вказують інші, щоб вони не билися у нас по базі. Треба напрацьовувати механізми, які зможуть відсіювати цих людей. Хоча є люди, які значно більше потребують такої допомоги, і її не отримують. Але вони сором’язливі, такі люди, наприклад, часто можуть пропустити вас у черзі…
І друга проблематика – зараз немає в такому великому об’ємі гуманітарної допомоги.
видача гуманітарної допомоги. Фото: архів Миколи Бєлого
Чому немає?
На фоні скандалів з гуманітаркою. В кожній другій-третій негативній новині по темі гуманітарки звучить саме Запоріжжя. Зараз іноземні донори, волонтери та партнери з інших міст України не хочуть співпрацювати з представниками запорізької влади. Прямо зовсім. Навіть наближатися не хочуть. І коли донори дізнаються, що я окрім того, що є головою Благодійного фонду ще й депутат, то одразу вся співпраця припиняється.
Микола Бєлий на своєму робочому місці у Клініці Святого Миколая. Фото Акцент.
З ким із західних партнерів ви співпрацюєте, хто допомагає?
З часом прийшло розуміння, що люди, які постраждали від війни також потребують якісної медичної допомоги. Тому наша команда розпочала ряд проєктів з цього напрямку.
Вже другий рік лікарі «Клініки Святого Миколая» беруть участь у спільному з UNICEF проєкті з надання медичної допомоги особам, що постраждали від війни, за місцем їх перебування. Наразі наші медичні бригади здійснюють виїзди в громади Запорізької та Дніпропетровської областей, в т.ч. Нікопольську (зараз найбільше потерпає від ворожих обстрілів). Усього за час проєкту медичну допомогу отримали понад 22 тисячі осіб.
Надавали безкоштовно медичні послуги внутрішньо переміщеним особам разом з українсько-ізраїльською асоціацією лікарів «Фріда». Медичну допомогу отримали 5700 ВПО.
Надаємо безкоштовну консультаційно-діагностичну допомогу військовослужбовцям. Допомогу отримали більше ніж 4000 військових.
Окрім численних бордів по місту, які всі бачать, як наразі розвивається власне сама «Клініка Святого Миколая»?
В «Клініці Святого Миколая» ми відкрили нові відділення: «КСМ реабілітація» та «КСМ соціальна», в яких запоріжці безкоштовно можуть отримати якісну медичну допомогу в комфортних умовах. В планах також нові соціальні проєкти, спрямовані на розширення безоплатної медичної допомоги громадянам.
На минулому тижні відкрито перший в Запоріжжі Центр протезування «Сміливий крок». Наразі протезування в Україні є складним процесом: велика черга і низька якість протезів призводять до того, що ампутовані шукають можливості протезування за кордоном.
Цей соціальний проєкт, над яким ми разом з командою працювали тривалий час, спрямований на безкоштовне якісне протезування в рідному місті усім, хто втратив кінцівки внаслідок російської військової агресії.
Моє життєве кредо: за що б ти не брався – роби це якісно. Я не вмію і не хочу чимось займатися в пів сили. Депутатство займає дуже багато часу, а результативність дуже низька — ми про це вже говорили.
И ось саме тому, я для себе вирішив, що ефективніше використовувати свій ресурс на реалізацію саме соціальних проєктів. Що таким чином я допоможу більшій кількості запоріжців і в більшому обсязі, аніж маючи депутатські повноваження при теперішній міській «владі».
Ви дізнавалися думку своїх виборців? Вони ж, мабуть, на вас розраховували. Чи не є це зрадою виборців?
Я дійсно відчуваю підтримку виборців. За час війни я сотні разів зустрічався зі своїми виборцями, обговорюючи їх проблеми. Я добре розумію їх потреби. Я продовжую жити в Запоріжжі. Продовжую реалізовувати соціальні проєкти. Продовжую допомагати запоріжцям.
Ви не просто депутат міської ради, а керівник фракції “Європейська солідарність”. Що вам сказали колеги з приводу вашого рішення. Чи всі підтримали?
Члени фракції були здивовані, але поставилися з розумінням до моїх аргументів. Наші депутати останнім часом працюють з опущеними руками. Жодне наше рішення не проходить, жодна правка не приймається….
Дивіться, навіть сьогодні (розмова відбулася 27 вересня — ред), фактично відбувається бюджетна сесія. Близько 1 млрд грн планується перерозподілити… Планують взяти ще кредит 200 млн грн. Жодна з бюджетних програм та рішень не були заслухані на жодній з комісій. Як то кажуть, думали що вже пробили дно, але ще знизу постукали…Яка тут роль депутатів?
Микола Бєлий разом із колегою по фракції «ЄС» Галиною Гончаренко на одній із сесій Запорізької міської ради
В чому проблема кредиту?
В нас же більше мільярда гривень кредиту. Зараз ще беруть 200 мільйонів. Це вже небезпечна цифра для міста, як суб’єкта. Сума, яку буде треба щомісячно віддавати, буде з’їдати весь бюджет розвитку. Зараз ми вже проїдаємо не лише ці, а гроші майбутнього. Я на щастя, в жодному своєму бізнесі не закредитований. Всі ці параболи, гойдалки в економіці, політиці, геополітиці вбивають будь-який бізнес, якщо ти закредитований. І наше місто йде таким шляхом. Замість того, щоб оптимізувати витрати, ми роздуваємо штати комунальних закладів.
Запорізька політика. Вона існує?
У запорізького політикуму є дві проблеми, на мій погляд. Перша – відсутність інституту репутації. Це стосується всієї України. Так трапляється і відбувається, що чим гірше ти себе поводиш – тим більше ти на слуху. Будь-які новини про тебе – це піар, ти на слуху. Друга проблема, суто запорізька – відсутність політичних еліт. Відсутність дорослих зрілих політиків, які здатні брати на себе відповідальність. Підприємці, бізнесмени не хочуть йти в політику – це як болото, воно затягує і зжирає твій час. Усі керівники силових відомств – приїздні – СБУ, МВС, прокуратура, ДБР… очільник ЗОВА… так звані гастролери. В інших містах, де є якісь осередки політичних еліт – вони більше відстоюють інтереси регіону.
Де ваша родина зараз?
Вона зараз у Києві, переїхали у серпні. Молодша донька зараз навчається у третьому класі. Мені принципово було, щоб вона ходила до звичайної школи.
«Ми зраджуємо своїх дітей у питанні освіти. Моя донька за два роки не навчилася писати в онлайн-школі. В Києві в офлайн-школі вона це зуміла за місяць»
Чи можливе у Запоріжжі офлайн-навчання? Як ви бачите вирішення проблеми?
У Києві родина обрала школу, де є не тільки бомбосховище, але й воно обладнане для навчання. Там є парти, стільці, дошки. Тобто процес не преривається. Такий підхід точно мав би бути і в Запоріжжі. Навіть якщо робити змішану форму навчання з частиною офлайн. Страшно? Мабуть, страшно віддавати дітей. Але давайте будемо чесні. Де, небезпечніше – в квартирі чи у школі? В цій школі в Києві батьки можуть повідомити адміністрацію, що дитина кілька днів не буде ходити офлайн, і для неї буде навчання онлайн.
Щоб дійти до такого результату, треба було б щось робити. Перейти на офлайн буде зараз дуже важко, але такий варіант мав би бути – для тих батьків, що готові взяти на себе відповідальність. Можна було в кожному районі почати з однієї-двох таких «підвальних» шкіл. Потім дивитися і будувати далі. Десятки тисяч дітей вже третій рік не отримують освіту. Вибачте, але ми зраджуємо своїх дітей, забираючи в них право на освіту. Я не уявляю, як можна якісно навчатися онлайн. Моя молодша донька пішла в третій клас. Вона за два роки онлайн-навчання у Запоріжжі не навчилася писати. У Києві, в офлайн-школі вона навчилася писати за місяць.
У Запоріжжі під час тривог можуть не зупиняти онлайн-уроки: в ЗОВА назвали умови 
реалії онлайн-навчання першокласників у Запоріжжі: тривоги та постійні перерви. Фото: архів Акценту
Зараз депутати мають відкрити електронні декларації. Чи значні зміни побачать у вас у майновому стані?
Рухоме та нерухоме майно думаю взагалі не змінилося. Якусь винагороду від Клініки я отримую. Але значну частину її перенаправляю на наші соціальні проєкти, гуманітарну допомогу. Зараз за місяць я маю подати три декларації, в т.ч. і за минулі періоди – а це по кілька десятків сторінок. А на початку наступного року – ще одну річну.
Чим плануєте займатись далі? За яких умов плануєте повернутись в політику?
Найголовніше – не планую залишати Запоріжжя. Хочу зосередитися на соціальних проєктах для наших мешканців.
Планую розвивати мережу Клініки Святого Миколая, в першу чергу, для безоплатної допомоги запоріжцям. Робити акцент на допомогу військовим.
Чи маю намір повернутися в політику? Можливо.
Після закінчення війни вірю, що українці зроблять свідомий вибір та оберуть в органи влади людей, яку будуть прагнути та матимуть можливості відбудовувати незалежну європейську країну – сучасну та заможну.
Підписуйтесь на Акцент в 
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Источник: https://akzent.zp.ua/koli-inozemni-donori-diznayutsya-shho-ya-deputat-odrazu-spivpratsya-pripinyayetsya-mikola-byelij-pro-zaporizku-politiku-onlajn-navchannya-i-gumanitarnu-dopomogu/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
