У виставковій залі Запорізької обласної організації Національної спілки фотохудожників України демонструється персональна виставка живописця і графіка Олександра Глухова «Місячне сяйво. Від ескізу до картини». На ній представлено понад 40 робіт, У тому числі, “східні килими” в живописі, старе Запоріжжя та картини Наталії Гуйтур. Працює до 6 листопада.
…Олександр Глухов розповідає про серпневу ніч на Хортиці: він залишився на острові, щоб на світанку встигнути за світлом і написати етюд.
«Моторошно було. Спочатку комарі дзижчали, а потім почали дрони дзижчати. Не виспався, потім спека почалася. Ну, дуже важкий день був. Але все зробив».
Результат тепер прикрашає стіни виставкової зали Запорізької обласної організації Національної спілки фотохудожників України поруч з іншими роботами. Персональна виставка живописця і графіка «Місячне сяйво. Від ескізу до картини» налічує понад 40 пейзажів, натюрмортів і портретів, створених за останні п’ять років. Хоча власне ескізів тут немає: глядач бачить уже готові, повноцінні картини. Серед них, здається, переважає яскрава осінь. Осяяна сонцем чи місяцем.
Хортиця для художника більше, ніж просто сюжет. Її балки, скелі та особлива атмосфера складають окремий розділ творчості. У кожній картині він шукає одне: як світло, колір і тон розмовляють між собою.
Колір від мами, дар від діда
Кольори тут не шепочуть, а співають на повний голос. Деякі полотна нагадують східні килими з їхнім густим візерунком і насиченими барвами. То не випадково: мама Олександра родом з Башкирії, і цей спадок він відверто несе у свій живопис.
Малювати він хотів, скільки себе пам’ятає. До художньої школи його спершу водила мама, а згодом він уже сам просився туди. Хист до малювання, можливо, прийшов і з іншого боку родини: двоюрідний дід Олександра був футбольним тренером у Запоріжжі й теж малював. «Може, дар від діда і перейшов до мене», — каже художник. Батьки завжди підтримували сина і жодного разу не сказали, що він робить щось не так.
Потім було шосте професійне училище, де одним із викладачів був відомий художник, а пізніше галерист Антон Шеретов. Після училища, з 18 до 25 років, Олександр працював гравером по граніту та виконував портретні різьблення на меморіальних каменях. Його наставниками в ремеслі були скульптор Іван Озеров і каменяр Олександр Азаров.
Почати все заново
Ця робота мала свою ціну. Він бачив горе людей, які замовляли пам’ятники для рідних, і… певну байдужість тих, хто виконував ці замовлення. Це шокувало Олександра і він вирішив змінити спрямованість роботи.
Олександр Глухов поїхав до Криму і почав вчитися малювати заново. В Ялті живопис опановував у Петра Столяренка, писав пейзажі з натури. Гроші закінчувалися швидко, тож доводилося повертатися до Запоріжжя заробляти, а потім знову навчатися.
Далі були Львів і Трускавець, дороги від Криму до Карпат. За двадцять із гаком років у нього накопичилися зорова пам’ять і власна «бібліотека» образів.
Сьогодні Олександр пише чудовий живопис, ілюструє книжки (у графіці його взірцем був і лишається Сергій Якутович), навчає малюванню дітей і дорослих, проводить майстер-класи в Запорізькому обласному художньому музеї та арт-терапевтичні заняття з дітьми з аутизмом. Має кілька персональних виставок, які відбулися у галереї Art L’С, галереї Юрія Баранника, обласній бібліотеці. Олександр Глухов є членом Молодіжної спілки художників у Запоріжжі.
Місяць нас відроджує
Поруч з Олександром у майстерні працює Наталія Гуйтур. Наталію захоплюють містика й духовність природи. На виставці представлено кілька її робіт, а одна з картин називається… «Місячне сяйво».
Збіг назв – випадковість? Навряд чи. У Всесвіті, каже Наталія, випадковостей не буває. Ідея спільної експозиції народилася як спільна мрія, а її картини “зібралися” швидко й напрочуд вдало вписалися в тему.
На одній з робіт присутня фігура, схожа на Геркулеса: це людина, яка прагне осягнути нескінченну мудрість Всесвіту. А Місяць у її живописі стає таємницею, що веде невідомими шляхами й відкриває двері до пізнання. “Крізь ніч ми розкриваємося, а вранці виходимо в нове життя. Ніби Місяць нас відроджує”, – вважає Наталія Гуйтур.
А для Олександра картина починається там, де закінчується сюжет. Баланс світла й тіні. Колірна гармонія. Тональна цілісність. Живопис і графіка для нього різні, але взаємопов’язані способи дивитися на світ. З якими дуже цікаво познайомитися особисто)
Як потрапити
Практична інформація для відвідувачів:
- Виставка працює до 6 листопада.
- Адреса: проспект Соборний, 159 (зупинка «Вулиця Миру»).
- Години роботи фотоклубу: з 9:00 до 17:00, вихідні: неділя та понеділок.
- Вхід безкоштовний.