Після підриву російськими військами Каховської ГЕС до наукових фондів Національного заповідника “Хортиця” надійшло понад 3000 предметів. Як кажуть самі працівники заповідника, який розташований у прифронтовому Запоріжжі, робота із виявлення унікальних знахідок, вік яких вимірюється тисячоліттями, ще триває. Для того аби обстежити деякі ділянки, що до підриву греблі, знаходились під водою, а нині перетворились на сушу, довелось залучати військових.
Про це та багато іншого — далі у репортажі 061.
“Не всі знахідки ми можемо показати і не всі вони є атрактивними і такими, що можна їх оглянути. Заповідник є центром зі збору інформації, яка надходить стосовно предметів пам’яток культурної спадщини, що виявляються на ділянках оголених внаслідок падіння рівня води. Кожен експонат є важливим, він може розповісти про матеріал, з якого він зроблений, час, торговельні зв’язки та багато іншого. Для дослідження території, що оголилася після підриву Каховської ГЕС залучалися співробітники Національного заповідника “Хортиця”, які зараз знаходяться в лавах ЗСУ, фахівці історики, археологи. Вони обстежували ті території, до яких зараз не можуть потрапити цивільні співробітники заповідника”, — говорить заступник генерального директора Національного заповідника Хортиця наукової роботи Світлана Охріменко.
Всі знахідки були опрацьовані та поставлені на облік. Пані Світлана додала, що попри війну та близькість фронту, Національний заповідник продовжує свою культурно-просвітницьку роботу. Причому не тільки в режимі онлайн, а й в режимі офлайн. Науковці намагаються показати відвідувачам знахідки та предмети, які знайшли на території, що оголилася після падіння рівня води.
Частина з таких речей була представлена на виставці в Музейних студіях «Місто за порогами», яка відкрилась 9 лютого і працюватиме до квітня.
“Ми раніше показали частину знахідок і говорили, що будемо показувати і інші предмети. Робота триває і нові виставки ще будуть, зокрема буде виставка доби козацтва”, — додала пані Світлана.
Отже, нині в Музейних студіях відкрили три нові екпозиційні вітрини.
Про першу, де представлені предмети доби бронзи (ІІІ — І тисячоліття до нашої ери), розповіла Поліна Петрашина, яка є в.о. завідувача відділу реставрації.
“Це етно-кераміка, як простої форми, так і орнаментована. Типи орнаментів різні, що означає те, що всі предмети зробили різні племена і культури доби бронзи. Тобто ми бачимо, як густо була заселена територія вздовж Дніпра”, — каже науковиця.
У вітрині представлено бронзове шило, господарські предмети пов’язані з обробкою пшениці — це розтинальник і терочник.
“Від цього розтиральника я у захваті, він вироблений під індивідуальний розмір руки власника. Тобто, це особистий інструмент. Він зношений, що говорить про те, що він працював довго”, — пояснює Поліна, демонструючи як тисячоліття тому могли використовувати цей предмет.
Також вона показала ще один унікальний експонат — фрагменти посудини. Форма — баночна, стандартна для того часу, але на ній є сліди кіптяви, що говорить про те, що в посуді щось готували на вогнищі. Посудина не збереглася до наших днів у первинному виді, тож науковці її доформують в процесі реставрації.
Про другу вітрину розповів Сергій Дударенко, який є завідувачем відділу науково-просвітницької роботи заповідника.
“Цю вітрину можемо охарактеризувати, як античність. Античність повязувалась з Грецією і скіфами. Цей пласт історії пов’язаний із торгівлею скіфів і греків. Північне Причорномор’я — це місце, де знаходились колонії грецькі і вони вели торгівлю із скіфами. Більшість експонатів — це кераміка, бо вона найкраще зберігається. Бачимо фрагменти грецьких амфор”, — каже він.
Найбільший інтерес у нього, як науковця в кликали предмети, які мають назву варварки. Це такі маленькі елементи, зроблені зі свинцю, які кріпилися на батіг, аби підсилювали дію нагайки. Науковці говорять, їх використовували аби бити коня, чи навіть як зброю.
Третя вітрина присвячена добі козацтва (XVII ст.). Про неї розповів Андрій Денисенко, реставратор відділу реставрації.
“Вітрина, де зібрані предмети доби класичного козацтва. Тут можемо бачити зразки господарсько-побутового приладдя та елементи зброї. Щодо озброєння — це, наприклад, козацький мушкет (фузея піхотна), кулі, фрагмент бомби (на вигляд, як ядро) з чавуну. Кремінь від мушкету, вістря від стріл. Частина експонатів вже пройшли реставрацію”, — каже Андрій.
Він зазначив, що фрагмент мушкету ще не реставрували, а вирішили показати його людям у тому вигляді, в якому він був знайдений. Скорше за все, під час реставраційних робіт на ньому буде знайдено клеймо, а можливо і оздоблення.
“Кожна пам’ятка унікальна в плані реставраційної роботи”, — додав фахівець.
Окрему увагу науковці приділили ще одному експонатів, який містився під мікроскопом. Вік знахідки — близько 5000 років. Це фрагмент донця якогось посуду, на якому збереглися відбитки тканини. “Зазвичай тканина такого віку не зберігається. Це означає, що гончар робив виріб на шматку тканини. Тобто був ткацький станок і було виробництво тканини. Це рідкісна знахідка. Знайшли її у руслі Дніпра, знайшли через те, що відійшла вода”, — каже Поліна.
Науковці говорять, що робота з виявлення унікальних знахідок, які довгий час були заховані під водою, надважлива. Це “вікно” для археологічних досліджень навіть попри війну і близькість фронту вони намагаються використати максимально.
Джерело: 061.ua
Источник: https://www.061.ua/news/3731436/kozacka-zbroa-elementi-amfor-ta-predmet-akim-roztirali-psenicu-tisacolitta-tomu-zaporizki-naukovci-pokazali-unikalni-znahidki-fotoreportaz
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
