У травні в етно-селі неподалік Геленджика на території Михайло-Лукашівської громади волонтери «Меморі86» та мешканці довколишніх сіл висадили лавандин.
На меті було створити поруч із ставком, населеним птаством та рибою, лавандову галявину, яка кольором та ароматом буде занурювати гостей у Море спокою.
Таку назву отримав грантовий проєкт благодійного фонду, який був і мрією, і виплеканим дитям. Бо ж маленькі лавандові кущики – річного віку, хоча деякі з яких поривалися квітнути вже навесні, потребували піклування.
Попри те, що лаванді спека в радість, вона хотіла порятунку від бур’янів, підгодування і – води.
Тож, декілька разів волонтери та мешканці громади збиралися до Геленджику – попрацювати на лавандиновому полі. До прополки долучалися мешканці Михайло-Лукашівки, яких організовувала голова громади Олена Байдукова. Вдячні їм за оперативну допомогу!
У серпні вибралися 15-го – не дочекавшись обіцяних декілька разів дощів.
То поливали самі, водою із благословенного ставка.
Порахували втрати розсади – є, та більшості молодих лавандинок місцевість сподобалася, прагнуть рости та квітнути.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки та Дениса МІГУЛІ
Сообщение Лавандинове поле квітне та просить любові появились сначала на Газета МИГ.