Які легенди пов’язані із запорізьким урочищем Сагайдачного
На лівому березі Дніпра, якраз навпроти острова Хортиця, ще на початку минулого століття можна було побачити мальовниче урочище, що називалося Сагайдачним. Які легенди пов’язані з цим місцем, розповіли на сторінці Національного заповідника «Хортиця»у фейсбуці.
Читайте також: Майже ніде не згадується — запорізький історик розкрив таємницю загадкової скелі в урочищі Сагайдачного
За переказами, місцевість отримала назву по імені козака-запорожця Сагайдака, який зі своїми побратимами після зруйнування останньої Запорозької Січі оселився в урочищі й почав господарювати.
Так козаки прожили декілька років, аж поки трапилася пригода: московське військо, на шляху до Криму, підійшло до Кічаського перевозу й налагодило переправу через Дніпро.
Побачивши це, старий запорожець наказав братчикам тікати у човнах за течією, а сам швиденько повернувся до своєї землянки, набив два великих шкіряних міхи золотими та срібними талярами, виніс й висипав ті гроші у скельну розщелину. А поруч зі скелею закопав ще й діжку та відро, повні грошей.
Коли ж московські вояки наблизилися впритул до куренів Сагайдака, то вирішив козак живим не здаватися, бо дуже ненавидів москалів за лихо, які ті заподіяли Запорожжю: заскочив у своє обійстя, зачинив двері, а на вимогу здатися почав відстрілюватися з рушниці.
Зазнавши чималих втрат, москвини обклали землянку соломою, що була поряд складена у стіжку, та й запалили. Загинув Сагайдак, а таки не вийшов.
Але й після загибелі Сагайдака в урочищі ще продовжували жити колишні запорожці: Скуть, Хоз, Матвій та Левко Шуті.
Читайте також: Давній артефакт — у запорізькому урочищі знайшли старовинну мотику (фото)
На скелі Середній (Сагайдака), що височіла в поряд і яка, за легендою, стала схованкою козацьких грошей, ще у 30-х рр. ХІХ ст. стояли камені незвичної форми, які в народі називали «Люлька Сагайдака» та «Ліжко Сагайдака».
Камінь «Люлька», за формою, дійсно нагадував справжню люльку. «Ліжко» стояло на вершині скелі і носило сліди давньої обробки – на ньому було видовбано заглибину для лежання людини та ямки для ніг.
Очевидці свідчили, що цей камінь розколовся на дві частини, проте ніхто не наважувався зрушити їх з місця.
Ці брили, очевидно, були об’єктами поклоніння людей, можливо, ще за доби новокам’яного віку (неоліту).
Але у 1883 р. пам’ятки були знищені двома мешканцями м. Олександрівська, які напідпитку заклали під них порох та підпалили.
Скеля Сагайдака разом з урочищем були остаточно знищені під час будівництва греблі Дніпрогесу.
Раніше ми показували, як виглядає урочище Сагайдачного у наші часи. Тут можна побачити не лише гарну природу, а й незвичайне каміння.
Сьогодні урочище сагайдачного — дуже мальовниче місце. Й не випадково художники вибрали його, щоб декілька раз провести тут мандрівний фестиваль ленд-арту «Хортиця», який навесні проходив у різних місцях Запоріжжя.
Під час фестивалю берег Дніпра в урочищі Сагайдачного перетворювався на виставку сучасного мистецтва просто неба, що об’єднувала художників з різних міст України.
Фото Олега Власова, з архіву В. Костюка та Світлани Олійник
Джерело
