Лесю у Запоріжжі шанували за всіх режимів
1. Леся була у Запоріжжі через день після свого вінчання
Леся Українка була у Запоріжжя, яке тоді називалося Олександрівськом. На станції Запоріжжя-ІІ навіть табличка відповідна є. Якщо ви її ще не бачили, погляньте за нагоди. Адже ви стоятиме там, де була сама Леся Українка. А була вона у нас 1907 року.
Сторінка з метричної книги церкви Вознесіння Господнього у Києві. За 25 липня (7 серпня за новим стилем) — запис про вінчання Климента Квітки з Ларисею Косач (Лесею Українкою)
Подружжя вирушило до Криму, де чоловік отримав посаду у суді. В Олександрівську вони спинилися переночувати.
В Олександрівську поетеса була десь такою (на фото 1906 року вона з тіткою Олександрою).
А такою вона побачила залізничну станцію.
Тепер же станція має ось такий вигляд.
2. Лесі вклонялися і при німцях
Постать Лесі Українки не залишила поза увагою газета «Нове Запоріжжя», що виходила в окупованому місті під час Другої світової війни.
Газета двічі публікувала статті про українську поетесу. Спочатку 4 березня 1942 року — начебто до 70-ї річниці з дня народження, запізнившись при цьому на понад рік (70 років Лесі Українці виповнилося ще 25 лютого 1941 року).
Вдруге — 4 серпня 1943 року — очевидно, до 30-річчя від дня смерті (вона померла 1 серпня 1913 року).
Обидві публікації вийшли під одним і тим же невибагливим заголовком — «Леся Українка».
Примітно, що на час виходу першої статті «Нове Запоріжжя» коштувало 50 копійок, другої — уже 1 карбованець.
3. Лесю поставили на ідеологічний фронт
А в лютому 1971 року вже комуністична газета «Индустриальное Запорожье» так прямо і написала: «Леся Украинка — популяризатор марксизма».
А ще газетний автор порівняв статті Леніна з публіцистичною працею Лесі Українки і знайшов «использование ею ряда приемов изложения, которыми пользовался и Владимир Ильич». Це найвища оцінка таланту поетеси за соціалізму — бути схожою на самого вождя.
Тоді, на початку 1971 року, ще свіжим було у пам‘яті грандіозне святкування 100-річчя з дня народження цього самого вождя Володимира Леніна. За соціалізму взагалі полюбляли відзначати ювілеї — хоч і формально, зате пафосно. От і Лесі дісталися промені такого пафосу — у Большому театрі у Москві влаштували до її 100-річчя урочисте засідання за присутності Брежнєва, Косигіна і всієї верхівки СРСР.
4. Леся надихнула запорізьких корифеїв
1953 року Запорізький театр імені Щорса поставив «Лісову пісню» Лесі Українки. У виставі були задіяні легенди театру — постановка Івана Богаченка під орудою Володимира Магара, у ролі Мавки — дружина Магара Світлана Рунцова і Тамара Вольська, у ролі Лукаша — Аркадій Трощановський.
5. Леся підкинула грошенят запорізьким акторам
З 1972 року в УРСР вручали літературну премію імені Лесі Українки за кращий твір для дітей. Її лавреат отримував 1000 карбованців.
2004 року премія переформатувалася на Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки. А сім років років тому вистава Запорізького театру юного глядача «Я не прощаюсь…» стала кращою театральною постановкою у конкурсі на цю урядову премію (сцени з вистави на фото нижче).
Грошову винагороду у 10000 гривень розділили тоді художній керівник театру Геннадій Фортус, керівник літературно-драматичної частини Надія Петренко, головний художник Тетяна Власенко, виконавці головних ролей Олена Білан і Олександр Фортус.
Автор: Володимир Фризько
Фото: Олександр Прилепа, Олександр Алваев/Facebook, sustainability.uz.gov.ua, verge.zp.ua, libraria.ua, tsn.ua
Читайте також: Как Тарас Шевченко кресты от советской власти спас
Сообщение Леся Українка і Запоріжжя: 5 фактів, які вас здивують появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/istoriya/lesya-ukrayinka-i-zaporizhzhya-5-faktiv-yaki-vas-zdivuyut
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
