У день обстрілу Східного я була на роботі, якраз моя зміна була. Я прийшла зранку раніше, а дівчина, яка теж жила на Східному, приїхала в обід. Ну звичайно, яка може бути робота? Сльози-соплі, всі бояться. І невідомість. Як ти доїдеш, що буде далі? Хто залишиться живим? Увесь час слухаєш та читаєш новини. Був страх. І як пелена, коли це все бачиш: кров, уламки, розруха… Добре, що всі ми були на роботі, нас це не зачепило, дякувати Богу. Молилися, плакали, – розповідає Оксана Луценко.
Після цього сім’я вирішила змінити місце проживання:
– Ми все життя прожили в Маріуполі, і раніше жили на Східному. До війни. Коли в січні почали бомбардувати район, було дуже страшно. Тому ми вирішили кинути все і переїхати зі своєї квартири в орендовану. Ми потім продали нашу квартиру, бо повертатися до того важкого місця не хотілося. Навіть зараз, якщо проїжджаєш мимо або чуєш про нього, погані відчуття та спогади.
Одну з перших постраждалі маріупольці стали отримувати допомогу в рамках найбільшої програми Фонду «Гуманітарний Штаб Ріната Ахметова». Тоді до лікарень оперативно доставлялися медикаменти для проведення термінових операцій та медичної допомоги постраждалим, яким і в подальшому надавалисьмедичний супровід і підтримка в реабілітації. Кризові психологи Штабу працювали з сім’ями загиблих та поранених і тими, хто опинився під обстрілом. Крім того, Фонд продовжував надавати допомогу людям, які найбільше її потребували, доставляючи їм продуктові набори.
– Люди в підвалах ховалися. А я вдома сиділа біля вікна й плакала. І куди йти? Я неходяча. Це було, і я ніколи не забуду, як поблизу через дорогу падали снаряди, все горіло, будинки лопалися. Жах був. Спасибі Рінату Ахметову, що нам допомагав, давав пакети із продуктами. Дай Боже йому здоров’я, – розповіла Надія Бабаніна.
Серед тих, хто постраждав під час обстрілу Маріуполя в січні 2015-го, була й маленька Мілана Абдурашитова. Під час обстрілу мікрорайону Східний загинула її мама, встигнувши накрити собою доньку. Сама дівчинка вижила, але втратила ніжку. Мілана перенесла кілька операцій, потім до реабілітації підключилися психологи Фонду Ріната Ахметова, які допомогли їй вийти із шокового стану та вчили жити далі.
За 16 років роботи Фонд допоміг вижити 8 млн осіб, із них 3.5 млн було врятовано на Донбасі в рамках програми «Гуманітарний Штаб Ріната Ахметова».
Історія Мілани, як і десятків жителів Маріуполя, увійшла до зібрання унікального проєкту – Музей «Голоси Мирних». Його мета – максимально повно та неупереджено документувати історії мирних жителів Донбасу. На сьогоднішній день зібрано близько 13 000 свідчень очевидців збройного конфлікту. Мета – зібрати й зберегти 100 000 таких історій до 2025 року.
Музей «Голоси Мирних» став тим безпечним простором, де мирні жителі Донбасу та всієї України вперше можуть відкрито розповісти свою особисту історію й таким чином звільнитися від тягаря мовчання.
На сьогоднішній день Музей «Голоси Мирних» – найбільше в Україні зібрання історій мирних людей Донбасу. Ваша історія також має значення! Розкажіть її світові! Перейдіть за посиланням https://civilvoicesmuseum.org/my-story і заповніть невелику анкету, щоб зробити свій внесок у збереження пам’яті. Також Мирні Донбасу можуть звернутися до Фонду за безкоштовною психологічною допомогою, зателефонувавши за номером 0800509001.
Источник: https://tv5.zp.ua/news/mariupol-7-rokiv-vid-dnja-tragedii/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=mariupol-7-rokiv-vid-dnja-tragedii
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
