Медична бюрократія з присмаком «совдепії»: як призначення інвалідності в запорізькому МСЕК перетворюється на пекло

«Якщо тебе не доб’є хвороба, то це зробить МСЕК» – саме такою саркастичною фразою описують ситуацію люди, які змушені проходити медико-соціальну експертизу (МСЕК). «Цивілізація» сюди так і не дісталася, а про програму «Держава у смартфоні» та цифровізацію поки можна тільки мріяти.

Бюрократія, непрозорість, хамство, живі черги – це залишки радянщини, які, на жаль, нікуди звідси не ділилися. Люди з тяжкими хворобами змушені спозаранку виїжджати до МСЕКу, займати чергу та вичікувати, коли ж врешті-решт вдасться дістатися в №14 кабінет. На цьому «пригоди» не закінчуються, адже через деякий час треба знову буде їхати до медзакладу, де спеціалісти вирішать, яку групу треба присвоїти пацієнту.

Я з моєю тіткою Вірою Лось, у якої онкологічне захворювання органів черевної порожнини, відтворили досвід проходження всього цього пекла, яке їй довелося пройти, щоб отримати інвалідність.

З чого все починається?

Першочергово пацієнт має звернутися до свого сімейного лікаря, щоб пройти діагностику, медичне обстеження й лікування. Кожен з лікарів ставить свій підпис у картці пацієнта, а також у формі «Направлення на медико-соціально-експертну комісію» №88/о. Цю форму заповнює сімейний або головний лікар, а також записує інформацію про пацієнта, хворобу та причини надання інвалідності.

Потім лікарсько-консультативна комісія розглядає форму 088/о, яка створена при медичному закладі. Коли всі члени комісії погодять результати обстеження і підпишуть форму – людину направляють на медико-соціальну експертизу. Зауважимо, саме лікарсько-консультативна комісія першою приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. 

 Вузенький коридор та «лавки-стільці» на трьох.

Зібравши все необхідне ми рушаємо до МСЕКу з пакетом, де знаходиться синя папка з купою файлів та документів. Нам довелося долати десь 1 годину 35 хвилин на двох маршрутках, але тут не будемо нарікати, адже для того, щоб відкрити у кожному районі «філії» медико-соціальної експертизи потрібні чималі ресурси.

На годиннику майже 9:00, зайшовши до приміщення, ми одразу рушаємо направо, де вже зібралася черга. Нам явно доведеться зачекати декілька годин, щоб потрапити в №14 кабінет та передати комісії синеньку папку.

«У 2022 році ми за один день пройшли чергу в МСЕК, адже я була одразу після операції. Пам’ятаєш, ми тоді сиділи з 8:30 до 16:00, якщо не помиляюсь. Досвід не дуже приємний… Ти тільки після операції, все болить, складно лежати, сидіти, ходити, не кажучи вже про цілий день в черзі. 

Треба бігати робити ксерокопії на другий поверх. А були ж такі, що на милицями тут чекали. Уявляєш, як воно було їм підійматися? Сюди пацієнтам треба приходити тільки з супроводжуючими, для прикладу, родичами, які зможуть за тебе скрізь побігати. Інакше до кінця дня можна просто не дожити. Якщо тебе не доб’є хвороба, то це зробить МСЕК. Добре, що цього року хоча б здогадалися відкрити оцей відділ з канцтоварами на першому поверсі. Тепер не треба підійматися на другий поверх хоча б. 

Підходимо до реєстратури, щоб дізнатися, що та як, про те це немає сенсу. Вони не надають жодної інформації, кажуть, мовляв, «не наша парафія», — каже Віра.

Коридори тут вузенькі, що робить живу чергу ще більш нестерпною. Навпроти кабінетів стоять м’які «лавки-стільці», куди може поміститися двоє-троє людей. Однак є нюанс: якщо ви сідаєте втрьох, то одразу виникає відчуття, що хтось з вас тут зайвий, через те, що ви порушуєте особистий простір одне одного. Раніше в коридорі стояли старі стільці, скріплені між собою. Тоді можна було хоча б сидіти собі спокійно й не відчувати дискомфорту. .

Хоча черга немаленька, не чутно вуликого гулу від балачок. Присутні переважно спокійно собі сидять з сумним поглядом. Хтось ділиться з сусідом історією своєї хвороби, хтось заспокоює, але переважно всі мовчать. Більш молоді люди сидять в телефоні не відриваючись від екрану. Видно, що деяким з присутніх дуже боляче тут знаходитися, у буквальному сенсі. Нещодавно сюди прийшла жінка в перуці, дуже худа. Її вели попід руки й посадили на лавку “для трьох”, напроти №14 кабінету.

— Ви точно тут?

— Так, я наступна.

— Точно?

— Так, я тут. Ви бачите, я стою тут?

— Я просто перевіряю, чи ви наступна?

— Так, саме так.

— Добре.

У деяких людей нерви починають давати збій, і вони свариться між собою. Живі черги скрізь виглядають однаково. Для когось, можливо, зайняли чергу перед вами, але ця людина вже пішла і не може підтвердити це. Комусь треба просто запитати. Є і ті, хто просто шукає «жертву», на кого можна виплеснути своє роздратування.

Отже, наша черга вже підійшла, Віра Лось  повинна зайти в кабінет №14. Вона ще не встигла переступити поріг, як до неї кричить спеціалістка з кабінету: «Зачекайте декілька хвилин». Що ж, залишається чекати, бо іншого виходу немає.

«Ну, що це за знущання? Ця вся система нагадує «совдепію». Вони ж мають розуміти, що тут знаходяться не найздоровіші люди. Хтось дуже хворий, хтось менше хворий, але тут немає здорових», — обурюється вона, чи до мене звертаючись, чи до самої себе.

Через 10 хвилин Віра нарешті змогла переступити поріг і віддати синю папку. В ній були:

заповнена форма направлення 088/о, підписана головою та членами ЛКК з печаткою лікувального закладу;
паспорт та копія паспорта;
медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка — форма 025/о);
трудова книжка та копія, засвідчена відділом кадрів останнього місця роботи або нотаріусом;
оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, включаючи довідки про стан здоров’я від різних спеціалістів, рентгенологічне обстеження та лабораторні аналізи. Діагноз хворого має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).

На годиннику 10:20. Це не найгірший сценарій, але все ж. Зараз моя тітка вийде з кабінету, і ми поїдемо додому, а через деякий час нам знову доведеться їхати до МСЕКу. Тільки тепер ми будемо очікувати під кабінетом №18. Це все триває місяці. Два-три місяці, і це не давно забутий жарт про Арестовича. Моїй тітці вдалося все оформити за три місяці.

Розповіді знайомих

Особисто моя тітка не зіткнулася з відкритим хамством представників комісії. Але вона поділилася історіями, які чула від своїх знайомих та родичів:

«Моя родичка також хворіє на рак. Коли вона намагалася оформити третю групу, в комісії їй з усмішкою сказали: ‘А для чого вам саме така група, а не, скажімо, друга?’ Що це було? Елементарне хамство, або вони намагалися її викрити в тому, що вона хоче ‘обікрасти державу’. При ній же були всі висновки, документи… та там і так все видно. Одна шкіра та кістки. Вже стільки хімій перенесла, операцію, ледь ходить, а тут ще й насмішки доводиться вислуховувати.

Ще один випадок стався із моїми друзями. Дружина привезла свого чоловіка до МСЕКу, у нього була четверта стадія. Якісь моменти вони там з’ясовували в кабінеті. Жінка сказала представникам комісії: ‘Наступного року ми до вас приїдемо’. Вони її перебили й сказали: ‘Судячи з діагнозу вашого чоловіка, наступного разу ми з вами не побачимось’. Вона тоді здійняла великий скандал, нецензурна лексика також лунала.

Чоловік таки помер. Але як можна було таке сказати при ньому дружині? Це ж в голову не вкладається. Я знаю, якими надзусиллями вона намагалася витягнути його з того світу. Невже в комісії того разу навіть не подумали, що не варто бовкати такі речі. Особливо в такій некоректній формі».

З цього всього можна зробити тільки один висновок — МСЕК потребує реформування. Тяжкохворі люди не повинні проходити всі ці кола пекла, щоб отримати інвалідність.

Все це робиться не тільки для того, щоб держава нараховувала пенсію. Отримання інвалідності для онкопацієнтів — це життєва необхідність. Отримавши відповідний статус, вони можуть розраховувати на підтримку держави, як матеріальну, так і медичну (мається на увазі медикаментів). Крім того, оформлення групи може суттєво нормувати умови праці пацієнта. Це ключ до покращення здоров’я. 

 Оксана Щербина

Матеріал створено за підтримки громадської спілки «Ліга сильних» та Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «Реформування МСЕК». Він не обов’язково відображає позицію партнерів та є відповідальністю авторів матеріалу. 

 

У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp

Источник: https://forpost.media/novosti/medychna-biurokratiia-z-prysmakom-sovdepii-iak-pryznachennia-invalidnosti-v-zaporizkomu-msek-peretvoriuietsia-na-peklo.html

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет

Добавить комментарий

scroll to top