Мешканка Запоріжжя відкрила амбулаторію сімейної медицини під час війни — ексклюзивне інтерв’ю

Відтепер у Запоріжжі працює амбулаторія сімейної медицини, відкрита завдяки гранту

Мешканці Запорізької області, попри повномасштабне вторгнення, продовжують створювати нові бізнеси та розвивати вже наявні. Сьогодні розповідаємо про Лілію Коледу, яка розпочала власну справу у Запоріжжі.

Про справу Лілії читайте в ексклюзивному матеріалі zprz.city.   

Читайте також: Квітковий магазин тричі потрапляв під обстріли — як наполегливим запоріжцям вдалося відновити свій бізнес

Лілія понад п’ять років працювала сімейною лікаркою, але як наймана працівниця. Попри складні умови під час до повномасштабної війни вона наважилась взяти участь у гранті від Запорізького центру зайнятості і виграла його. Грант допоміг Ганні облаштувати власну амбулаторію сімейної медицини у місті.

У декреті жінка побачила рекламу безкоштовних курсів з основ бізнесу.

«Я вирішила, що ці знання універсальні і можливо вони мені допоможуть в майбутньому. Я пішла на ці курси без чіткої ідеї. Проте, коли розпочались заняття, спікерка порадила – йдіть у ту нішу, на якій ви хоч трошки розумієтесь. І я зрозуміла, що пропрацювавши 5 років, отримала досвід в сімейній медицині. Так поступово і з’явилась ця ідея – амбулаторія сімейної медицини», — розповіла Лілія Коледа.

Тоді лікарка і вирішила, що це буде невеличкий медичний центр, де буде сконцентрована саме первинна медицина – сімейний лікар і педіатр. Що цікаво – що це зовсім новий, молодий бізнес, адже амбулаторія відкрилась лише 10 грудня 2024 року.

— Розкажіть трохи більше про грант, який ви отримали.

— Саме на цих курсах нам розповіли, як правильно писати бізнес-плани. І тоді, в «Дії» я знайшла інформацію про гранти від Центру зайнятості й подала свій бізнес-план. Мені з другого разу його погодили, запросили на співбесіду і вже там я отримала позитивну відповідь. І вже після зарахування коштів я почала їх витрачати згідно з моїм бізнес-планом – на медичне обладнання, меблі та оргтехніку.

— Як можна отримати послуги у вашій амбулаторії та які саме?

— Ми підписали договір з НСЗУ на три роки. Тому у нас за умови укладання декларації, для пацієнтів обслуговування безоплатне, так саме як і в будь-якій державній лікарні. Тобто ми маємо два варіанти надання послуг – це платні (без декларації) і безоплатне обслуговування (з декларацією).

У нас працюють окрім мене – лікарка-педіатр та медсестра. Я їх працевлаштувала за допомогою Центру зайнятості на новостворені місця.

Щодо послуг, то ми надаємо всі послуги по програмі медичних гарантій – це огляди сімейного лікаря-педіатра, працює маніпуляційний кабінет, ми виписуємо довідки і виписки згідно з формами затвердженими МОЗ, також видаємо електронні лікарняні, рецепти, направлення. Як додаткові послуги, ми надаємо масаж і консультації з грудного виготовлення.

— В чому складність відкривати власну справу під час війни?

— Найстрашніше – це почати, але коли очі бояться, а руки роблять і процес вже не зупинити, то ти розумієш, що боятися це нормально, головне не зупинятись. Мене дуже підтримував мій чоловік.

Звичайно під час війни є великі ризики, наприклад, що твоє приміщення рознесе КАБом. Також є проблема того, що багато людей виїхало з прифронтового Запоріжжя, і нам дуже важко набирати декларації.

— Поділіться планами на майбутнє. Про що ви мрієте?

— По-перше, і головне, щоб у нас все вийшло саме з цією амбулаторією, адже ми новий бізнес. Щоб вона запрацювала у повну силу. І надалі вже можна масштабуватися, або відкривати схожу амбулаторію в іншому районі, або розширюватись і додавати лікарів вузьких спеціальностей.

— Що можете порадити тим, хто не наважується відкрити власну справу?

— Найважливіше, це обирати щось дотичне до своїх знань та вмінь, оскільки навчатися з нуля – це дуже складно і довго. І обов’язково залучати колег, друзів, знайомих, консультуватися з ними. Адже мені, наприклад, дуже сильно допомогли колеги в яких вже є свої функціонуючі ФОПи. Тому, якщо у вас є з ким консультуватися – сміливо це робіть.

Раніше ми писали про подружжя Яну та Сергія Сліпко, яке викупило кав’ярню в центрі міста та працевлаштувало переселенців.

Джерело