Музей «Голоси Мирних»: історія Марії Акімової

Це безпрецедентний онлайн-музей, який документує свідчення мирних жителів, постраждалих у результаті збройного конфлікту на Донбасі. У ньому вже зберігаються понад 2000 історій, але це тільки початок. Мета ‒ зібрати 100 000 історій до 2025 року.

Збір історій Мирних стартував у лютому 2020 року, але підготовка до нього розпочалася набагатораніше. Були проведені консультації з представниками наукового середовища. Фонд радився з істориками, психологами та соціологамипро те, як об’єктивно і повно задокументуватисвідчення. При створенні музею Фонд слідувавсвітовим трендам, пропонуючи документуватиконфлікт на сході України, спираючись на свідчення очевидців.

‒ Для мирних жителів Донбасу і всієї України«Голоси Мирних» ‒ це безпечний простір, у якомулюди вперше можуть відкрито розповісти свою особисту історію і таким способом звільнитися відтягаря мовчання. Музей «Голоси Мирних» ‒ цепростір гуманізму, простір роботи з травмою війни, простір роботи з пам’яттю. Це територія прийняття, місце для роздумів і рефлексії. Саме тому збірсвідчень супроводжують психологи, які працюютьіз травмою війни. Для всього світу ‒ від дипломатівдо міжнародних гуманітарних місій ‒ Музей стане джерелом правдивих історій Мирних Донбасу, розказаних від першої особи, власними голосами людей, які пройшли через жахи збройногоконфлікту, ‒ розповіла Юлія Єршова, директоркаДепартаменту комунікацій Фонду.

За її словами, для Фонду Ріната Ахметова важливозадокументувати і зберегти історії жителівДонбасу, щоб подібні людські трагедії ніколи не повторювалися, в ім’я кращого майбутнього, в ім’ямиру.

Марія Акімова з сім’ї переселенців із Донецька ‒одна з тих, хто розповіла про свою долю.

‒ У 2014 році мені було шість років. Я ходила додитячого садка і була безтурботною дитиною. Я не розуміла, чому різко змінилося наше життя. Чомучасто плакала мама і стояли сумки біля порога з документами і всім необхідним, щоб у будь-якиймомент можна було сховатися у підвалі. Чомутряслися будинки і лунали страшні звуки. Коли в садку були чутні звуки від снарядів, виховательканам завжди говорила, що це гроза і скоро піде дощ, але ми не бачили на небі жодної хмаринки. Мама мені казала, що це не гроза, а війна, ‒ згадуєдівчинка.

На той момент сім’я не могла покинути місто, аджедовелося б залишити бабусю, дідуся і паралізованого прадідуся.

‒ Мама водила мене в садок і завжди хрестила. Там було безпечніше, ніж удома, тому що там булобомбосховище. Це дуже страшно. Зараз мені вже 11 років, я дещо починаю розуміти про війну. І я хочу звернутися до дорослих із величезним проханням: «Будь ласка, бережіть свою землю, своїх дітей!», ‒говорить Маша.

Для Музею Фонду Ріната Ахметова важливозберегти кожну історію заради майбутнього, зарадимиру. Якщо ви мирний житель Донбасу, про пережите вами теж повинні дізнатися! Розкажітьсвою історію! Перейдіть за посиланнямhttps://civilvoicesmuseum.org/ і заповніть невеликуанкету або звертайтеся на телефонну лінію0800509001, щоб зробити свій внесок у збереженняпам’яті.

Источник: https://tv5.zp.ua/news/muzej-golosi-mirnih-istorija-marii-akimovoi/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=muzej-golosi-mirnih-istorija-marii-akimovoi

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет
scroll to top