На Хортице начали считать оленей, косуль и кабанов

На острове Хортица идет традиционный зимний подсчет копытных животных

Сегодня, в четверг, сотрудники Национального заповедника «Хортица» начали считать численность копытных животных — оленей, косуль и кабанов. Также подсчитают зайцев, фазанов, лисиц, енотовидных и даже обычных собак. В подсчете участвуют и студенты и педагоги биологического факультета Запорожского национального университета.

Полученные данные будут обрабатывать и создадут карты размещения животных на территории Хортицы. Что позволит сделать фиксацию состояния популяции, узнать, сохраняется или меняется численность животных на определенной территории. Эта информация используется, в частности, службой режима заповедника «Хортица» для корректировки маршрута патрулирования, предупреждения браконьерства.

Это традиционное зимнее мероприятие в заповеднике. Подсчеты будут вести на разных локациях несколько дней. Когда завершат — зависит от погоды. При подсчетах важно, чтобы погода была примерно одинаковой — мороз и снег. В такую погоду звери становятся менее подвижными, сбиваются в группы и собираются в местах, защищенных от ветра и, где есть корм. При изменении же погоды животные меняют поведение и могут находиться в нетипичных для сезона местах. Об этом рассказал научный сотрудник сектора охраны природы Национального заповедника «Хортица» Сергей Козодавов.

На вопрос «Индустриалки», что делают, чтобы не посчитать животное дважды, Сергей Козодавов ответил:

— Є певні методики обліку. Наприклад, всі співробітники йдуть шеренгою й дивляться ліворуч. Тим паче, що на карті, коли людина ставить точку й малює напрямок руху тварини, встановлюється час. По

часу реєстрації, у напрямку руху можна відстежувати подвійні, потрійні обліки й коригувати данні. Плюс ми залучаємо квадрокоптер.

— Есть ли на Хортице копытные животные, занесенные в Красную книгу?

— Ні. Це в нас переважно птахи, безхребетні, земноводні, плазуни. Ратичні у нас — це звичайні види: олень плямистий, козуля сарна європейська, кабан дикий. Раніше були лані та лосі. Але тривалий період часу вони вже не реєструються на Хортиці й ми, на жаль, не чекаємо їх побачити.

— Сотрудники заповедника «Хортица» способствуют популяции животных?

— Звісно. По-перше, це охорона. Патрулювання території, присутність режиму мінімізує випадки браконьєрства. На жаль, такі випадки є. Але якби тут не було заповідника й охорони, то не було б такої чисельності тварин, Наприклад, у нас на території до 80 козуль, до 20 оленів, а до епідемії африканської чуми, яка була три роки тому — понад 100 кабанів. Це велика чисельність для такої обмеженої території.

— Растет ли популяция?

— Неможливий нескінченний зріст популяції. Він обмежений кормовою базою. У нас, завдяки заходам заповідника, тримається максимально можлива чисельність. Тільки процентів 80 кабанів загинуло із-за африканської чуми. Зараз відбувається обновлення. І моніторинг дозволяє відслідковувати динаміку.

Підгодівля — теж важливий елемент. Завдяки підтримці ПАТ «Запоріжсталь» збудовані декілька годівниць, що розташовані поблизу цілодобових постів охорони. Біля однієї з годівниць навіть встановлена камера відеоспостереження, завдяки конкурсу студентських проєктів «Хортиця — втілення мрій», який був підтриманий і профінансований «Запоріжсталлю». Тобто, за тваринами можна спостерігати онлайн. В несприятливий зимовий період у годівниці регулярно викладають корми. І знов-таки, відеоспостереження дає можливість теж проводити обліки, дивитись за добовою активністю тварин.

(Чтобы онлайн наблюдать за животными, надо зайти на официальный сайт заповедника в раздел «Веб- камеры»).

— И кто чаще всего приходит к кормушке с видонаблюдением?

— Олені.

Доктор биологических наук, профессор, заведующий кафедрой биологии леса, охотоведения и ихтиологии биологического факультета ЗНУ, научный консультант заповедника по животному миру Валерий Домнич приехал со студентами на подсчет животных. Он вспомнил, что 20 лет назад на Хортице было 12-15 косуль, 3-5 кабанов и не одного оленя.

— Точніше, на Хортиці були олені, але 800 років тому. За рахунок того, що допомогли меценати ми привезли з Хмельницької области три самки й два самця плямистого оленя, — ГОВОРИТ УЧЕНЫЙ. — Зараз на Хортиці близько 20 оленів. Якби не браконьєри, їх могло бути й більше. Браконьєрами я ще називаю тих людей, які викидають своїх собак на острові Хортиця. А потім тут получаються зграї від п’яти до п’ятнадцяти собак. Про це треба казати.

Четверокурсник биологического факультета ЗНУ Артем Кравцов третий год участвует в подсчете копытных.

— Проводим учет по следам и непосредственно, если нам попадаются звери. Мы выстроимся в ряд на расстоянии метров 3-х друг от друга. И будем смотреть по левую сторону и записывать. Потом классифицируем данные и передаем заповеднику «Хортица», — рассказывает процедуру учета Артем Кравцов. — Учет, безусловно, важен, чтобы понимать, какая численность находится на острове, чтобы она не была маленькой и очень большой. Чтобы соблюдался баланс и рационально использовались природных ресурсов на острове, ведь они ограничены.

На Хортице стало больше краснокнижных бакланов

Сергей Козодавов также рассказал, что 20 января провели средизимний учет водоплавающих птиц. На вопрос об увиденных редких птицах он ответил:

— Було зареєстровано дев’ять особин баклана малого — вид занесено до Червоної книги України. Зараз його чисельність на зимівлі зростає. В минулому році їх було шість. А до цього реєстрували одну-дві особи. Також був зареєстрований орлан білохвіст, крех середній, гоголь. Це теж види, занесені у Червону книгу України. Дані ще обробляються, інформація буде на сайті заповідника.

«Индустриалка» писала, что запорожцы могут получить призы за фото зимней Хортицы.

Читайте также: На Хортице живут невероятно милые животные — фото.

Фото автора