Наразі 15-та бригада оперативного призначення “Кара-Даг” імені Героя України лейтенанта Богдана Завади виконує бойові завдання на Куп’янському напрямку. Головні цілі – скупчення живої сили противника, ворожі артилерійські батареї, склади БК, техніка та командні пункти.
15 БрОП НГУ “Кара-Даг” не є «типовим» гвардійським підрозділом, що займається охороною тилових об’єктів (як іноді думають цивільні про всю Національну гвардію України), бо з 2014 року, коли російська чума вразила Україну, наші бійці давали відсіч на різних напрямках і були на вістрі часу.
«Час» і «війна» стали майже синонімами, бо характер сучасного збройного протистояння змінюєтьсямайже щодня, і наші гвадійці-артилеристи повинні швидко пристосовуватися до нових реалій.
На етапі формування 2-го дивізіону особовий склад відпрацював навички ведення бойових дій на
одному з військових містечок частини, бійці щоденно тренувалися на гарматі «Мста Б», навчалися
швидко розкладати й складати її, обслуговувати, вивчали будову, механізми та пристрої наведення.
Крім того – пройшли місячний курс навчання на військовій базі США в Німеччині. Американські
інструктори під час занять відзначили сучасний досвід військовослужбовців нашої бригади.
Навчання необхідні, постійний розвиток, самовдосконалення, тренування – запорука якісноговиконання завдань, – розповідає командир 2-го артилерійського дивізіону майор НГУ Роман Радіон. – В 2024 році Запорізький напрямок перебував під постійними штурмами з боку противника, тожнаприкінці зими очоливши дивізіон, ми з керівним складом підрозділу відразу розпочали підготовку розрахунків до виїзду в зону бойових дій. На початку весни 2024 року дивізіон зайшов у район Оріхова для виконання поставлених перед нами завдань.
Як повідомив командир, 12-го березня 2024 року артилерійський розрахунок зробив перший постріл з гармати 2А65 «мста-б» калібру 152 міліметри.
Відтоді працювали цілодобово, – каже майор Роман Радіон. – Хлопці, хто раніше не служив в артилерії та пройшов у нас підготовку, здобували досвід вже в процесі бойової роботи.
Чимало залежало від ініціативи старших сержантів, котрі керували роботою гармат на місці. Зокрема, командир артилерійського розрахунку з позивним «Перший» організував у вільний час теоретичнізаняття для своїх солдатів. Насамперед – робота розрахунку, обов’язки навідника та всіх номерів обслуги гармати. Й друге – загроза мін. Після повномасштабного вторгнення російськихтерористичніх військ засоби та прийоми війни змінювалися дуже швидко. Приміром, ворог усе частіше здійснював дистанційне мінування за допомогою дронів.
Тож, небезпека підірватися на міні була навіть на відстані 5-6 км і більше від лінії фронту, де працюють українські артилеристи. Давнєсолдатське правило «завжди поглядай і вгору, і під ноги» треба було доповнити бодай загальним знайомством із зовнішнім виглядом і типами ворожих мін.
Бійці, які раніше служили на гарматах чи пройшли артилерійські «учебки», допомагали колективу швидше оволодіти спеціальністю. За рік роботи на Оріхівському напрямку деякі навідники опанували роботу командира гармати й могли за необхідності тимчасово його підмінити. Розрахунки в бойових операціях закріпили злагодженість у роботі, навчилися ще краще витримувати стандарти швидкості роботи та влучності стрільби.
В серпні місяці 2024 року наша бригада отримала завдання передислокуватись на найскладніший утой момент напрямок – Покровський, – розповідає командир 2-го артилерійського дивізіону Роман Радіон. – На даному напрямку завданнями дивізіону було – зупинити вогнем артилерії стрімке просування ворога, завдати йому якомога більших безповоротних втрат, забезпечити вогневупідтримку нашим Силам Оборони для утримання агломерації від безперервних атак противника.Дуже важливим було вміння передислокувати гарматні розрахунки в умовах нестабільної лінії бойового зіткнення.
Як наголошує командир, тут важко переоцінити вправність розрахунків, а також водіїв тягачів, які
транспортують гармати. Особливо, коли евакуація відбувається в темний час, під обстрілами і в
негоду, наголошує майор Роман Радіон.
Не раз траплялись випадки коли розрахунки здійснювали перекат на відстані 1100-1300 метрів від лінії бойового зіткнення гармат, які зазвичай працюють на 18-24 км! Були навіть ситуації роботи прямий наведенням по противнику. Крім того, доводилось оперативно змінювати логістичні шляхи для заміни особового складу, підвозу боєприпасів, продуктів харчування та інших засобів, аби мінімізувати загрозу ворожих FPV-атак.
The post На вістрі часу: бойовий шлях 2-го артилерійського дивізіону 15 БрОП НГУ «Кара-Даг» (ФОТО, ВІДЕО) first appeared on Портал Акцент.
