Одне з Семи природних чудес України, Асканія-Нова роками була винагородою – як поїздка для дітей Херсонщини, Запорізької та інших областей, що поруч. А для тих родин, що їхали на відпочинок в український Крим, – зупинкою для додаткових вражень.
Бо де ще діти можуть побачити, як по доріжках поруч з ними ходять пави – розправляють кольорові хвости, а іноді кричать неочікувано скандальним голосом.
Асканія-Нова навіть в пекучі српневі дні дарувала прохолоду у затінку високих дерев та й водного простору. Бо він був створений з джерельної води, яка піднімалася зі скважин й не встигала набути температури, яку мало все довкола.
Асканія-Нова розташована в посушливому степу, де природних річок немає. Тому вся вода для дендропарку, ставків і господарських потреб надходить з підземних артезіанських вод.
Найцікавішим штучні водойми Асканії-Нова ставали двічі на рік. Весною та восени заповідник дає прихисток птахам під час перельотів з тундри та півночі Європи до Африки чи Азії. Щороку під час перельотів тут зупиняється до 800 тисяч птахів приблизно 250 видів. Степові озера та заповідні ділянки слугують безпечним місцем для відпочинку, годівлі та зимівлі багатьох пернатих.
Біосферний заповідник Асканія-Нова імені Фрідріха Фальц-Фейна входить до Семи природних чудес України. Це одна з найстаріших у світі заповідних територій. Асканія-Нова була заснована у 1898 році.
Старшим є лише національний природний парк у США Єллоустоун, заснований у 1872 році.
На сьогодні Асканія-Нова – це найстаріша у світі і найбільша у Європі степова заповідна зона. З 1984 року Асканія-Нова входить до списку еталонних територій планети, у 2000-х її включили до мережі Емеральд – загальноєвропейської системи природоохоронних територій.
Загальна територія Асканії-Нова – понад 33 тисячі гектарів. Частина цієї території – цілинний степ. Тобто землі, які за всю історію людства не використовували для землеробства. Таких зон у світі небагато, тож це особлива цінність Асканії. Тут є також дендропарк, закладений бароном Фальц-Фейном з колекцією рослин з різних куточків світу: від тюльпанового дерева до гінкго білоба. Самі по собі ці рослини не є раритетними, але те, що такий парк вдалось закласти у степу – велика рідкість.
Однак жоден природоохоронний статус не зміг врятувати унікальний заповідних з його мешканцями від жахів війни.
Та з 2022 року Асканія-Нова – в окупації.
Про зміни, які привнесли російські окупанти в мирне життя заповідника, мова йде у матеріалі на espreso.tv
Росія пустила військовий транспорт через заповідні території. Горить степ, якого ніколи не торкався плуг. Рідкісних тварин вивозять у приватні зоопарки і продають.
Кафрські буйволи загинули від недогляду. Популяція сайгаків скоротилась вдвічі.
Це не просто екологічна катастрофа. Це знищення спадщини, яка належить усьому людству.
Окупанти їздять на машинах через заповідні території
Найбільш цікавою для туристів була колекція тварин, які жили стадами у степу. Можна було зустріти стада сайгаків – їх там було кілька сотень. Сайгак – один з перших видів копитних, що з’явились у зоопарку Фрідріха Фальц-Фейна у 1887 році. Тепер, за даними місцевих жителів, які залишились в окупації, кількість сайгаків скоротилась ледь не вдвічі. Тварини стресують через те, що над ними постійно літають військові гелікоптери, дрони і періодично чути вибухи.
Більш ніж три тисячі га заповідного степу – згарища
Загалом територія заповідника була тимчасова окупована територія ще з 2022 року, однак спочатку працівники залишались і продовжували доглядати тваринами. Однак згодом змушені були виїхати. 20 березня 2023-го окупанти призначили власну адміністрацію захопленого заповідника. Зокрема директором призначили колаборанта Дмитра Мещерякова, який до повномасштабного вторгнення працював в херсонському управлінні СБУ.
Тим часом законна адміністрація біосферного заповідника та науковий відділ офіційно переміщені на підконтрольну Україні території. Вони продовжують наукову і просвітницьку природоохоронну діяльність, але за тим, що відбувається в Асканії, можуть стежити хіба що дистанційно. Насамперед за допомогою супутникових знімків. І вони свідчать про масштабні пожежі.
Площа вигорілих територій заповідника Асканія-Нова, липень 2026. Фото: Біосферний заповідник Асканія-Нова
Окрім пожеж, у заповідника значні проблеми з водозабезпеченням, із збереженням тварин, яких доглядали на території.
Окупованим заповідником керують люди без належної освіти
До окупації поголів’я тварин в зоопарку налічувало приблизно 3,5 тисячі особин. Там було понад 120 видів. Скільки з них залишилось на сьогодні, адміністрація парку даних немає.
Проблема не лише у тому, що частину тварин вивезли з Асканії. Проблема у тому, що наразі окупованим заповідником керують люди без належної освіти, а кваліфікованих фахівців, які здатні організувати належний догляд тваринам там практично не залишилось, поголів’я цінних видів скорочується.
Зокрема, відомо, що взимку 2023/2024 загинули африканські кафрські буйволи, яких вчасно не перегнали у зимові вольєри.
У квітні 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс вирок окупаційному директору заповідника Дмитру Мещерякову за незаконне вивезення рідкісних тварин до РФ та Криму. Це перший в Україні вирок за воєнні злочини проти природно-заповідного фонду.
Перед повномасштабним вторгненням у заповіднику мешкали 37 зебр: рівнинні зебри (зокрема підвид Чапмана та гібриди Чапмана/Ґранта), а також зебри Ґреві – найбільші з усіх зебр.
Цінність колекції тварин Асканії-Нова була у тому, що всі вони були ретельно підібрані. Там утримували тварини, які у дикій природі живуть у схожих умовах. Натомість тепер поголів’я нарощують за рахунок дикобразів та кіз.
Птахи з усієї Європи можуть залишитись без свого міграційного хабу
Через окупацію Асканії-Нови страждають не лише тварини, які живуть безпосередньо у заповіднику. Частину території заповідника займає Великий Чапельський під. Саме він є серцем заповідника. Це унікальна замкнена западина площею приблизно 24 квадратних кілометрів. Після танення снігів тут довго зберігається вода, тож ця ділянка є справжню оазою в степу. Це місце є із найважливіших міграційних хабів для птахів у Східній Європі. Перелітні птахи, які здійснюють сезонні міграції до Африки чи Середземномор’я роблять тут “технічну зупинку”, аби відпочити і набратись сил.
Інформація, яка, опрацьовується нашими фахівцями-орнітологами, дає підстави говорити, що чисельність птахів, які мігрували і зупинялись на території Великого Чаплинського поду, скорочується.
Очевидно, саме військові дії, вибухи могли призвести до того, що кількість, які прилітали сюди під час сезонної міграції скоротилась. Як це вплинуло на популяції самих птахів: сірих лелек, гусей, качок, куликів наразі сказати складно.
Звичайно, всі події, пов’язані з бойовими діями, загалом впливають на тваринне та рослинне розмаїття й території заповідника, і регіону.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото з архіву авторки та з відкритих джерел
Сообщение Найстаріший степовий заповідник світу Асканія-Нова у спогадах і в окупації появились сначала на Газета МИГ.