Українська народна лялька – не просто іграшка. Із саморобного домашнього виробу для втіхи дітей вона перетворилася на самостійний вид декоративного мистецтва з виразною національною ідентичністю.
І сьогодні, під час війни, майстрині продовжують створювати ляльку, яка представляє сучасну Україну. Це і традиція, й сучасна історія.
“Поїхала до Японії лялька «Наречена»”, – повідомила майстриня Ганна Некрилова. Пані Ганна тривалий час була співробітницею Запорізького обласного художнього музею.
Чому обрана саме ця лялька? Вона має цікаву історію, яку розповіла авторка.
“Ми виїхали із Запоріжжя з початком повномаштабної війни. З собою взяли тільки те, що могли взяти в руки. Звісно, що ні ляльок, ні матеріалів не брали. Виїхали на Київщину. Спочатку було зовсім не до ляльок. Від нас бойові дії були дуже близько. Пізніше, коли фронт відсунувся і ми трохи оговталися, господиня, у якої ми зупинилися відкрила свою шафу і сказала – бери все, що хочеш, роби ляльки. Там були тканини з квітковим принтом, що залишилися від її мами, меблеві тканини і залишки штор…
Я ДУЖЕ ВДЯЧНА людям, які нас прихистили!
І ДУЖЕ ЦІНУЮ те, що господиня дозволила брати тканини, які вона зберігала для себе”.

З цієї «чарівної шафи» вийшла не одна лялька. Деякі брали участь в багатьох виставках, деякі зберігаються в фондах музеїв, деякі поїхали за кордон для доброї справи.
Пані Ганна вважає, що ляльки періоду війни ще займуть особливе місце в нашій історії. Про кожну з них можна розповідати багато.

А ще до Осаки поїхав маленький подарунок – розповідь про твори Запорізького обласного художнього музею.
Сообщение «Наречена» запорізької мисткині вирушила на виставку до японської Осаки появились сначала на Газета МИГ.