У народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник.
Називали його й весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля.
У стародавніх римлян цей місяць був восьмим за календарем, латинською «окто», що значить вісім.
Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі.

Поруч з жовтнем вживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі.
Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м’яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці.
![]()
- 1 жовтня — Покрова. В народі казали: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».
- Східний вітер в цей день віщує морози.
- Якщо на Покрови не випав сніг, вірили, що його не буде до Різдва.
- З цього дня розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою».

- За народною прикметою, якщо 20 жовтня на Сергія Зимового випаде перший сніг, то зима наступить 22 листопада на Мотрону.
Джерела: РІВНЕ media
Сообщение Народні прикмети жовтня: про що вони говорять появились сначала на Газета МИГ.