Рідні військовополонених виходять на щотижневі акції, які організовує військова волонтерка Стелла Орел, з кінця травня минулого року
За цей час мінялися локації проведення маніфестацій на підтримку військовополонених, у першу чергу захисників Маріуполя, а також зниклих безвісти. Але незмінним у їх учасників було одне — вимога повернути героїв додому.
Рідні приходять на акції з плакатами, прапорами і банерами з назвами частин або з портретами військових, яких вони дуже чекають додому.
Вони шикуються на тротуарі поруч з центральним проспектом і скандують: “Перші на захист, останні на обмін”, “Поверніть героїв додому”, “Ми кричимо, але нас не чують”, “Не мовчи — полон вбиває”, “Гине цвіт нації”, “Ганьба Червоному Хресту”, “Росія кат, весь світ мовчить!”.
На підтримку їх вимог звільнити захисників України багато водіїв натискають на клаксони. Це так щемливо!
Акція 11 січня проходила на площі Поляка під дощем, але це не зупинило учасників.
“Нас не зупинять ні дощ, ні сніг. Ми хочемо нагадати суспільству і особливо владі, що росіяни катують наших хлопців і дівчат! Ми не маємо права мовчати.
Нас просили про тишу, але не про забуття. Замість обіцяних 3-4 місяців «почесного полону; захисники Маріуполя вже третій рік знаходяться у російських катівнях, де над ними знущаються, морять голодом, катують.
Ми хочемо привернути увагу міжнародних організацій до питання жорстокого поводження з українськими військовополоненими, до злочинів росії, яка постійно порушує Женевські конвенції.
Ми бачимо, якими наші хлопці повертаються під час обмінів — шкіра та кістки, вони втрачають у російському полоні десятки кілограмів. Їх можна порівняти з в’язнями концтабору, яких у роки Другої світової війни морили голодом, а це також є катуванням. На жаль, багато гине у полоні.
Акцією ми вчергове хочемо сказати, що хлопці та дівчата не забуті, що ми боремося за їх визволення. Ми боремося за звільнення не тільки українців, а й білорусів, які також третій рік знаходяться в російському полоні.
Ми не можемо і не будемо мовчати! Боротьба за їх звільнення з полону триватиме поки останній герой не повернеться додому», — зазначила Стелла Орел.
Вже не перший раз у акції бере участь Ольга Красик, яка чекає з полону чоловіка Віталія, бійця 92 бригади ЗСУ. Його дуже чекають і троє діток. Наймолодшого, 2-річного Мирона, жінка часто бере з собою на акції, і цей раз прийшла з маленьким синочком.
Оля з дітьми — переселенці, вони виїхали з окупованого міста Пологи, нікого з рідних у Запоріжжі немає. Її чоловік пішов захищати країну у квітні, кілька місяців пробув в навчальному центрі, а у серпні разом з побратимами потрапив на Курщину. Там разом з іншими військовими опинився у полоні.
Читайте також: «Найбільша кількість жертв за останні два роки» — в ООН відреагували на обстріл Запоріжжя КАБами
На одну з акцій Ольга приходила з банером, на якому — портрети дев’ятьох бійців, у тому числі і її чоловіка.
“Вони усі з однієї бригади, однієї роти. Про те, що вони потрапили в полон, ми дізналися з телеграм-каналу. Але офіційно підверджено перебування в полоні лише двох. З серпня чекаємо на підтвердження, чекаємо обміну, хоч якоїсь звісточки про них.
Не знаємо, чому не підтверджують їх перебування у російському полоні. Ми сподівалися, шо коли є фото та відеоматеріали, то це буде зроблено швидко. На жаль, ні…
Уже стільки листів написано! Відповідь одна: “Ймовірно, в полоні, чекайте підтвердження”. Розумію, що люди і по три роки у полоні знаходяться, це дуже великий термін.
Хоча ми всі дуже боїмося — деяких військових почали засуджувати, їх прирівняли до терористів — мовляв, перейшли кордон, озброєні, приписують, що наші розстрілювали мирних мешканців.
Хоча кого вони могли розстрілювати, якщо виїхали 12 серпня, а в 4 години росіяни їх розбили, є відео. Вони тільки їхали по дорозі.
Мій чоловік водій, солдат. Хоча дехто каже, що обмінюють лише сержантів, я вірю в його повернення! Вірю в те, що діти побачать батька! «— поділилася Ольга.
Одна з постійних учасниць — Світлана Дорохова, яка на акції добирається з Степногірська. Її син Олександр Дорохов 24 серпня 2024 зник безвісти біля населеного пункту Гродівка Покровського району.
На початку січня після неодноразових звернень у військову частину жінка отримала акт, у якому командування 151 ОМБр повідомляло — за результатами службового розслідування з’ясувалось, що Олександр отримав поранення, несумісні з життям, але вивезти його тіло не було можливості.
Читайте також: На околицях Новоданилівки у бою загинув мешканець Запорізької області – що відомо
Світлана скаржиться, що до сих пір її сину в частині не оформили статус учасника бойових дій, а ще вона не може отримати виплату .
“16 вересня всі документи відправили в частину з військомату. Я, коли дізналася, що син зник, звернулась у поліцію з заявою, і наш військомат. Акт розслідування мені з частини не надсилали, прислали тільки у військомат.
24 грудня, через 4 місяці після зникнення дитини, телефоную в частину, адже ніяких офіійних повідомлень від них не отримувала. А мені кажуть: “Ми акт розслідування відправили в архів”. Як в архів? Мені ж нічого ніхто не присилав.
Документи на фінансову допомогу частина отримала 26 листопада. Телефоную 24 грудня дізнатися, коли зможу отримати. І чую: “А ми ще розглядати не будемо”.
Така ж ситуація і з документами для оформлення сину учасника бойових дій. Я з першого дня, як дізналася, що він пропав, запитувала про документи. А вони 24 грудня кажуть: “Вишліть його фото у військовій формі”.
Зателефонувала 6 січня — “Ви їх отримаєте місяця через чотири”.
Я їм написала: ”У вас немає серця!”. Мій син міг не йти воювати, у нього коліна немає, поставили титановий імплант, але він пішов. І от таке ставлення”, — з гіркотою каже Світлана Дорохова.
Світлана не вірить, що сина немає в живих. На акціях в підтримку військовополонених, вона, як і інші мами, тримає фото сина.
Пряма мова
Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини:
«Українців у полоні продовжують щоденно катувати, і демократичний світ має безліч доказів порушення Росією Женевських конвенцій.
Фактично зараз діють «Московські конвенції», які дозволяють тортури над військовополоненими, насилля, страти, вбивства цивільних. Вони стають новою нормою, адже наслідків для країни-терориста немає. Механізм притягнення до відповідальності відсутній.
Диктаторські режими світу об’єдналися й допомагають один одному, не боячись ескалації. До 2014 року нам також було важко повірити у можливість війни. А вже сьогодні не існує гарантій миру для жодної країни.
Третя світова війна розпочалася. Зупинити терористів можна лише силою. Поки що є шанс перемогти їх на території України. Поки що є шанс уникнути смертей та руйнувань у інших країнах.«
Зверніть увагу
Як отримати офіційний Витяг з інформаційної системи
Для родичів полонених та зниклих безвісти військовослужбовців, а також незаконно позбавлених волі цивільних осіб, командою Координаційного штабу була реалізована можливість отримати офіційний Витяг з інформаційної системи.
Цей документ може стати в пригоді коли, наприклад, необхідно надати інформацію органам влади або міжнародним організаціям, отримати підтвердження облікової категорії особи або ймовірного місця утримання в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими.
Відтепер можна отримати інформацію, яку раніше отримували у відповідь на письмові звернення, в декілька кліків — достатньо увійти в Особистий кабінет (https://cabinet.koordshtab.gov.ua/login) та сформувати витяг.
Витяг міститиме актуальні дані про ймовірне місце утримання особи згідно з інформацією наявною в Інформаційній системі Координаційного штабу, облікову категорію, а також QR код, який використовується для перевірки автентичності документа.
Що потрібно для отримання Витягу?
- Увійти в Особистий кабінет.
- Переконатися, що у вас є доступ до справи військовослужбовця або цивільної особи.
- Натиснути «Отримати витяг» на картці Захисника або цивільної особи.
Якщо у вас виникли питання або потрібна допомога, запитайте онлайн-консультацію в Особистому кабінеті.
Шахраї створюють акаунти
Шахраї можуть використовувати крайній обмін військовополоненими для власної наживи. Про це попереджає Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
У соцмережах, за його інформацією, шахраї створюють акаунти, які представляють себе звільненими військовополоненими чи військовослужбовцями, які несуть службу, і обіцяють надати інформацію начебто про тих військових, яких «бачили» чи «мають деяку інформацію». А після цього починають просити гроші собі чи «тим, хто цим займається».
Також створюються тематичні канали у Telegram, де у членів родин військовополонених виманюють персональні дані та іншу інформацію.
«Не вірте цьому! В жодному разі не надсилайте гроші! За цими сторінками та профілями соцмереж ховаються шахраї!
Будьте пильними і звертайтеся тільки до офіційних ресурсів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими», — закликає Дмитро Лубінець.
Раніше ми повідомляли, скільки мешканців Запорізької області вбила росія з початку повномасштабної війни
Джерело
