На 75-й зустрічі Нобелівських лауреатів у німецькому Ліндау лауреати премії говорили не лише про наукові відкриття, а й про умови, які їх роблять можливими — свободу, довіру та стабільне фінансування досліджень.
Про це йдеться у матеріалі Ольги Консевич для EU NEIGHBOURS east. За словами авторки, дискусії відбувалися на тлі повномасштабної війни росії проти України, конфліктів на Близькому Сході та посилення геополітичного суперництва, тож питання, яке проходило крізь усі виступи, було ширшим за саму науку: які умови взагалі роблять наукові прориви можливими.
Колишній президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу назвав першу відповідь свободою. Він нагадав власний виступ в Осло понад десять років тому, коли представляв ЄС під час вручення Нобелівської премії миру, і закликав Європу відігравати рішучішу роль у захисті миру, свободи та демократії. Баррозу заявив, що наукова співпраця має бути сильнішою за геополітичне суперництво, і закликав до «наукової співучасті поза кордонами».
Білоруський правозахисник, політв’язень і лауреат Нобелівської премії миру 2022 року Олесь Біляцький погодився з цією тезою, зауваживши, що негативно ставитися до Європейського Союзу можуть лише ті, хто не пам’ятає, якою Європа була раніше.
Лауреатка Нобелівської премії з фізики 2023 року Анн Л’Юйє, чиї експерименти з атосекундними імпульсами світла дали змогу спостерігати рух електронів у режимі реального часу, розповіла, що її дослідження, відзначене премією, розпочалося кілька десятиліть тому. За її словами, дослідникам потрібен час розвивати ідеї й удосконалювати методи, а фундаментальна наука має існувати без постійного тиску негайно створити щось практичне. Вона згадала, що колись старші колеги радили їй взагалі відмовитися від фізики атосекунд, але вона наполягла на своєму.
Співлауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини 2023 року Каталін Каріко, чиї відкриття уможливили технологію мРНК-вакцин, говорила про іншу проблему — довіру суспільства до науки. За її словами, пандемія COVID-19 показала: наукового визнання відкриття недостатньо, якщо люди не довіряють тим, хто це відкриття пояснює. Каріко наголосила, що вчені мають говорити простішою мовою, а комунікація має бути невіддільною частиною наукової роботи, а не завданням лише пресслужб.
Швейцарський астрофізик Дідьє Кело, співлауреат Нобелівської премії з фізики 2019 року за відкриття першої екзопланети біля зорі, подібної до Сонця, говорив про штучний інтелект як інструмент, а не загрозу науковому мисленню: хороший вчений завжди аналізуватиме дані самостійно. Він також відзначив підтримку науки з боку ЄС, водночас зауваживши, що надмірна бюрократія уповільнює інновації, і Європі варто переосмислити власні підходи.
Детальніше за посиланням
Сообщение «Наука потребує часу»: що сказали нобелівські лауреати про майбутнє відкриттів появились сначала на Газета МИГ.