Марат Сабиров, позивний Татарин, капітан, старший офіцер 4-го окремого загону центру спеціального призначення «Омега»: сьогодні він мав би зустріти свій 27-й рік народження, але йому назавжди – 26…
Як уточнили побратими, Марат народився 13 жовтня 1997 року в Енергодарі Запорізької області. Там навчався, там пройшли дитинство і юність.
Дисципліна та регулярні заняття спортом виховали в Марата сильний характер та силу волі. Стихію води і вітру підкорював у змаганнях з вітрильного спорту. Опанував і універсальне бойове мистецтво – тайський бокс. Така фізична підготовка дала змогу показати себе у роботі, а потім і під час бойових дій.
Повномасштабне вторгнення Марат зустрів на службі в Тернополі. Та він просто не міг сидіти на місці – пішов на передову, а після двох ротацій перевівся до 4-го окремого загону ЦСП «Омега».
З грудня 2023 року брав участь у боях під Лиманом на Донеччині. Тоді, відбиваючи штурм противника, вогнем із кулемета зумів знищити ворога на підході до позицій.
6 лютого 2024 року, під час чергового російського артобстрілу поблизу селища Терни, один зі снарядів влучив неподалік бліндажа, де перебували поранені побратими Марата. Бліндаж частково завалило, і він допоміг побратимим вибратися. А коли повертався звідти на свою позицію, росіяни знову накрили вогнем. Марат дістав смертельне поранення, несумісне з життям…
Місцем останнього спочинку спецназівця став Тернопіль: його рідне місто Енергодар окуповане і не змогло прийняти свого Героя, у якого залишилися мама, тато, сестра та наречена.
*
Фото: Центр спеціального призначення НГУ «Омега»
Сообщение Назавжди залишився 26-річним: пам’яті спецназівця з Енергодару із позивним Татарин появились сначала на Газета МИГ.