Понад 150 хвилин аеробних вправ на тиждень покращують якість сну, зокрема у підлітків.
Про це розповідає РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на дослідження The Journal of Head Trauma Rehabilitation.
В чому полягає дослідження
В дослідження брали участь молоді пацієнти зі струсом мозку. В період відновлення вони займалися аеробними вправами.
Струс мозку може спричинити проблеми зі сном, які, у свою чергу, можуть призвести до інших несприятливих наслідків для здоров’я, таких як погана когнітивна функція.
Вчені пояснили, що розуміння того, як фізична активність впливає на здоров’я сну під час відновлення після струсу мозку, може дати зрозуміти, як можна пристосувати лікування для покращення результатів після цієї травми.
У проспективному когортному дослідженні вчені оцінювали якість сну — вимірювану за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI) — серед 36 дітей і підлітків віком від 10 до 17 років приблизно через 8 днів після струсу мозку.
Дослідники оцінювали активність учасників за допомогою наручної актіграфії та записували їхні вправи протягом наступного місяця перед наступним візитом приблизно через 34 дні після струсу мозку.
Учасникам не було надано жодних конкретних рекомендацій щодо фізичних вправ або сну, крім того, що рекомендував їхній лікар. Серед учасників 15 виконували більше 150 хвилин аеробних вправ на тиждень, тоді як 21 виконував 150 хвилин або менше на тиждень.
Дослідники повідомили про відсутність істотної різниці в загальній кількості часу від струсу мозку до вирішення симптомів між двома групами.
Проте дослідники виявили, що група, яка тренувалася понад 150 хвилин на тиждень між візитами, показала більші середні покращення рейтингу PSQI порівняно з тими, хто займався спортом 150 хвилин або менше.
Також вчені повідомили, що фізична активність після струсу мозку набагато краще впливає на організм, ніж перебування у спокої.
До речі, названо найкращі пози для сну, які сприяють якісному відпочинку.
Також читайте, як подолати безсоння природними способами.
Цей матеріал призначений для загальноосвітніх цілей і його не слід використовувати для постановки медичних діагнозів чи самолікування. Наша мета — надати читачам точну інформацію про симптоми, причини і методи виявлення захворювань. РБК-Україна не несе відповідальність за будь-які діагнози, які можуть бути поставлені читачами на основі матеріалів з цього ресурсу. Ми рекомендуємо не займатися самолікуванням, і у разі будь-яких занепокоєнь стосовно здоров’я звернутися до лікаря.