Під час російської атаки керованими авіабомбами на Запоріжжя 6 листопада один із боєприпасів не долетів до ймовірної цілі та впав на приватне подвір’я в селі Нижня Хортиця поблизу обласного центру. На щастя, авіабомба не здетонувала. Небезпечну знахідку вже вилучили фахівці для подальшого знешкодження.
Про це повідомляє «Акцент». Відео авіабомби, яка впала неподалік житлового будинку, надіслали нам читачі.
Російський КАБ упав на подвір’ї біля Запоріжжя
За попередньою інформацією, під час польоту російська авіабомба могла зачепити перешкоду, після чого впала на території приватного домоволодіння у Нижній Хортиці.
Попри падіння, детонації не сталося. Це дозволило уникнути руйнівного вибуху безпосередньо біля житлового будинку.
Судячи з видимих розмірів боєприпасу, попередньо можна припустити, що йдеться про авіабомбу класу ФАБ-250. Водночас без офіційної ідентифікації саперами точно визначити її тип неможливо.
Фахівці вилучили небезпечну авіабомбу з подвір’я місцевого мешканця для подальшої утилізації. Причини, через які боєприпас не вибухнув, наразі офіційно не встановлені.
Відео КАБа, який упав у Нижній Хортиці
Відео: Telegram-канал «Акцент».
Атака на мости Запоріжжя 6 листопада: що відомо
У п’ятницю, 6 листопада, російські війська знову застосували керовані авіабомби для удару по Запоріжжю.
За повідомленнями моніторингових ресурсів, імовірними цілями атаки були мостові переходи через Дніпро, які забезпечують транспортне сполучення між частинами міста.
Як раніше повідомляв «Акцент», під час атаки надходила інформація про падіння трьох керованих авіабомб.
За попередніми даними, щонайменше один боєприпас упав у русло Дніпра. Після одного з вибухів спостерігалося задимлення.
Також повідомлялося про тимчасове перекриття руху мостом Преображенського. Інформація про кількість застосованих боєприпасів та ймовірні цілі ударів потребує офіційного підтвердження.
Водночас атака 6 листопада стала продовженням ударів по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.
Напередодні, 5 листопада, російські війська здійснили комбіновану атаку із застосуванням КАБів та реактивних безпілотників. Тоді під загрозою опинилися міст Преображенського та Вантовий міст. Рух мостовими переходами завчасно обмежували з міркувань безпеки.
Ще 8 жовтня виконувач обов’язків голови Запорізької ОВА Михайло Семікін повідомляв про зміну російської тактики ударів. За його словами, противник удосконалює керовані авіабомби та змінює напрямки їх запуску, намагаючись обійти українські засоби радіоелектронної боротьби.
Чому авіабомба могла не здетонувати після падіння?
Одна з головних особливостей інциденту в Нижній Хортиці полягає в тому, що російська авіабомба впала на землю, але не вибухнула.
Чи могло це статися через те, що боєприпас не досяг запрограмованих координат цілі?
Теоретично певні запобіжні механізми боєприпасу можуть впливати на його здатність до детонації. Однак твердження, що російський КАБ вибухає виключно після досягнення заданих координат, не підтверджується відомими технічними характеристиками таких авіабомб.
Як пояснює Міністерство оборони України, росія широко застосовує звичайні фугасні авіабомби серії ФАБ, оснащені універсальними модулями планування та корекції (УМПК).
Такі модулі використовують супутникову та інерційну навігацію для коригування траєкторії польоту. Водночас система наведення та система ініціювання вибуху виконують різні функції.
Для авіаційних боєприпасів застосовують різні типи підривачів, зокрема контактні, дистанційні та із затримкою спрацювання. Конкретний спосіб детонації залежить від конструкції та оснащення бомби.
Тому сам факт падіння до досягнення запланованої цілі не означає, що вибух був технічно неможливим.
Нерозірвані російські КАБи: що показали попередні випадки
Водночас випадки, коли російські плануючі авіабомби падають і не вибухають, уже фіксувалися.
У липні 2024 року американське видання The Washington Post опублікувало розслідування про російські авіабомби, які через ймовірні збої систем наведення падали на території Бєлгородської області РФ.
За вивченими журналістами документами, із квітня 2023 року до квітня 2024 року в регіоні зафіксували щонайменше 38 випадків падіння авіабомб. Більшість із них не здетонувала.
Аналітики Conflict Intelligence Team припускали, що відсутність вибухів у багатьох випадках може свідчити про існування певного запобіжного механізму, який перешкоджає детонації за нештатних обставин.
Проте йшлося саме про припущення, а не про встановлений принцип роботи російських боєприпасів.
Серед інших можливих загальних причин відсутності вибуху — неспрацювання підривача, його пошкодження або нештатна робота систем боєприпасу.
Таким чином, встановити причину, через яку авіабомба не вибухнула в Нижній Хортиці, можуть лише профільні фахівці після дослідження конкретного боєприпасу.
У Запоріжжі вже знаходили авіабомби, які не вибухнули
Подібні випадки раніше траплялися і в Запоріжжі.
Зокрема, 29 жовтня рятувальники повідомили про знешкодження російської авіабомби ФАБ-500 на острові Хортиця.
Небезпечний боєприпас виявили працівники лісового господарства після одного з російських обстрілів. Саперам довелося долати кілька кілометрів пішки через складний рельєф, після чого авіабомбу знищили.
Ще один випадок стався 10 липня 2026 року, коли російська авіабомба впала, не здетонувавши, у житловому секторі Запоріжжя. Тоді поліцейські евакуювали місцевих жителів, а сапери вилучили небезпечний боєприпас.
Фахівці наголошують: навіть після падіння без вибуху авіабомба залишається смертельно небезпечною. Підривач може спрацювати внаслідок зовнішнього впливу.
У разі виявлення підозрілих предметів категорично забороняється наближатися до них, торкатися чи самостійно переміщувати. Необхідно відійти та повідомити ДСНС за номером 101 або поліцію за номером 102.
The post Не долетів до мостів: у Запоріжжі російський КАБ упав на подвір’ї та дивом не вибухнув (ВІДЕО) first appeared on Портал Акцент.