Коли підірвали Каховську дамбу, з карт місцевих екологів зникло величезне водосховище, яке протягом десятиліть вважалося невід’ємною частиною Дніпра. Передбачення були похмурими: спустошені береги, пилові бурі, токсини у ґрунті. Усе виглядало так, ніби на півдні України формується зона екологічного лиха. Та реальність виявилася протилежною — природа за рік зуміла показати дивовижну здатність до самовідновлення.
Ліс на дні водосховища
Через кілька тижнів після сходу води вчені побачили крихітні сіянці верби, які ледь піднімалися над землею. Минуло лише два роки — і ці паростки перетворилися на молоді дерева висотою понад сім метрів. Тепер тут розкинувся найбільший у Європі вербово-тополевий масив. Те, що ще вчора було мертвою акваторією, сьогодні нагадує зелений заповідник, який поглинає токсини і створює нове середовище для тварин та птахів.
Русла, що повернулися
Разом із деревами ожили й давні річки. У національному парку «Кам’янська Січ» знову тече Кам’янка — річка, яку перекривали ще у 1950-х. Відновилися й інші дрібні водотоки, котрі проклали собі шлях старими руслами. Саме вони стали основою для появи озер і боліт, де нині збираються численні зграї пернатих. Уздовж берегів закріпився очерет і рогіз, формуючи природний захист від ерозії.
Осетер як символ відродження
Найбільша сенсація — повернення осетра. Поблизу Хортиці цю рибу зафіксували вперше за понад сім десятиліть. Причина очевидна: зникла перепона у вигляді дамби, і риба отримала доступ до старих нерестовищ, які колись були знищені будівництвом гідроелектростанцій. Для іхтіологів це ознака того, що Дніпро відновлює свій природний баланс, а рибний світ має шанс на відродження.
The post Не пустеля: що з’явилося на дні Каховського водосховища (ФОТО) first appeared on Портал Акцент.
