Минулого 2025 року Запоріжжя накрило цілою навалою сарани. І вже зараз, влітку 2026, місцеві мешканці спостерігають як знову на вулицях міста і області де-не-де зʼявляється шкідлива комаха. Чи є ризик навали сарани у Запоріжжі цьогоріч і які ще шкідники загрожують містянам – розмовляємо із Запорізькою ентомологинею.
Навала сарани: як це було в Запоріжжі 2025
Масштабний спалах чисельності сарани у Запорізькому регіоні розпочався в липні 2025 року. Спека та тривала відсутність опадів створили ідеальні умови для розмноження шкідника. Одним із перших удар прийняла плавнева зона Кушугумської територіальної громади.
Згодом комахи мігрували далі. Як фіксувало Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, через стрімке й непередбачуване переміщення сарани у Комунарському районі Запоріжжя навіть запровадили особливий режим захисту рослин на площі понад 6 тисяч гектарів. Загалом в області шкідник охопив майже 3 тисячі гектарів, здебільшого – рекреаційні зони, землі несільськогосподарського призначення та береги Дніпра.
Комах стало настільки багато, що жителі Запоріжжя почали масово скаржитися на сарану, яка залітала прямо у квартири багатоповерхівок.
Звідки взялася загроза?
Після Запоріжжя шкідників помітили на Дніпропетровщині, Херсонщині та навіть на південному заході Одеської області. Селяни поблизу колишнього Каховського водосховища були шоковані: комахи хмарами літали над балками та очеретами. Люди в паніці почали завчасно викопувати врожай (огірки, моркву, цибулю), щоб врятувати його від знищення.
Еколог Артем Павличенко пояснював у 2025 році цей феномен наслідками війни: сарана отримала ідеальні умови для розмноження на оголеному дні колишнього Каховського водосховища. Через бойові дії ці величезні площі, як і багато сільськогосподарських угідь поблизу лінії фронту, залишилися необробленими.
Перелітна сарана (Locusta migratoria) – один із найнебезпечніших шкідників. Вона поїдає практично всі зелені культури (особливо злакові: кукурудзу, просо, пшеницю, а також сою та соняшник), ігноруючи хіба що пасльонові.
Масштаби загрози вражають:
- За добу зграя здатна долати до 300 км на висоті до 600 метрів.
- 1000 особин сарани на 1 квадратному метрі знищує до 30 кг рослинності.
- За оцінками фахівців, втрати врожаю в уражених регіонах можуть становити від 25 до 100%.
Нашестя сарани викликало не лише аграрну кризу, а й екологічну. Люди в істериці почали труїти та вбивати всіх комах підряд.
Виконувач обов’язків завідувача відділу охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко зазначає, що паніка виникла через низьку обізнаність населення:
Намагання знищити усе, що може бути хоч віддалено схожим на сарану (коників, цвіркунів та інших прямокрилих), призводить до знищення корисної ентомофауни. Деякі з цих комах охороняються державою. Водночас перелітна сарана справді здатна утворювати зграї з мільйонів особин і поїдати все на своєму шляху.
Експерт категорично застерігає від бездумного використання хімії. Застосування інсектицидів широкого спектра дії на великих несільськогосподарських площах він називає «фактичним злочином проти природи». Отрута вражає всіх комах, а отруєна сарана стає смертельним кормом для птахів, диких та свійських тварин.
На сьогодні рекомендованими для боротьби із сараною можна вважати біопрепарати ентомопатогенних грибів та мікроорганізмів. Вони діють не так швидко, але призводять до пригнічення або загибелі зграї без шкоди для довкілля, — наголошує Муленко.
Наразі активної загрози від сарани немає. Так, запоріжці вже фіксують на вулицях міста шкідників, отак їхнє осердя наразі може бути зовсім не сформоване. Сарана нападає зграєю.
Тож, ні, одна знайдена комаха ще не означає катастрофи. Секрет криється в унікальній біологічній особливості сарани — так званій фазовій мінливості.
Сарана має дві абсолютно різні форми існування:
- Одиночна фаза. У такому стані сарана має зеленувате забарвлення, веде малоактивний спосіб життя і поводиться як звичайний великий коник. Вона є абсолютно нормальним (ендемічним) мешканцем українського степу. Зустріти таку особину в Запоріжжі чи на околицях — це природно і не становить жодної загрози.
- Стадна (перелітна) фаза. Коли через посуху кормова база зменшується, поодинокі комахи змушені скупчуватися на невеликих ділянках вологої зелені. Коли їх стає занадто багато, вони починають постійно торкатися одне одного задніми лапками. Цей механічний контакт викликає в мозку комах різкий викид серотоніну. Відбувається мутація: сарана змінює колір на яскравий (бурий, жовтий або чорний), у неї збільшуються крила, зникає страх, і вона об’єднується в зграю, якою керує єдиний інстинкт — летіти вперед і їсти.
Небезпеку становить лише їхня критична концентрація – від 2-5 личинок на квадратний метр, яка запускає механізм утворення зграї.
Тому навряд це міг би бути розвідник-сарана, який вивчає можливі місця нападу.
Прихована загроза в траві: що треба знати про кліщів
Якщо сарану важко не помітити, то інша небезпека Запорізького регіону діє тихо. З настанням тепла активізуються іксодові кліщі – переносники хвороби Лайма, кліщового енцефаліту та інших інфекцій. Детальну інформацію про актуальну ситуацію, статистику та правила безпеки спеціально для нашого матеріалу надала ентомологиня І. Комариця.
Як зазначає фахівчиня, у Запорізькому районі домінують два з шести виявлених видів іксодових кліщів: європейський лісовий кліщ I.ricinus (62%) та R.rossicus (29,5%). Популяція цих паразитів залишається сталою, проте через аномально теплі зими сезон їхньої активності значно подовжився. Кліщі починають нападати на жертв вже за температури вище +5ºС.
Тривожна статистика та «червоні зони»
Статистика свідчить про зростання небезпеки: за останні три роки кількість звернень до лікарень через укуси кліщів у регіоні зросла на 39,3%.
Найчастіше в Запоріжжі реєструють хворобу Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз). Щороку це десятки випадків. Підхопити паразита можна не лише в дикій природі. Згідно з моніторингом, найбільше шансів зустріти кліща у таких локаціях:
- лісопаркові зони в районі вулиць Чумаченка та Олімпійської;
- Гребний канал;
- острів Хортиця;
- Великий Луг;
- подвір’я багатоповерхівок та приватного сектору (особливо там, де не скошують траву).
Обробка територій хімікатами (акарицидами) у місті проводиться лише вибірково (близько 63 га за рік), оскільки масштабне застосування хімії екологічно недоцільне. За словами І. Комариці, головний акцент робиться на розчистці територій від сміття та покосі рослинності.
Масло не допоможе: розвінчуємо міфи про кліщів
Цікаво було з’ясувати і які з популярних міфів навколо кліщів дійсно є просто міфами.
- Кліщі не стрибають з дерев. Вони сидять у траві та нижніх ярусах чагарників, звідки переповзають на людину.
- Укус непомітний. Кліщ має рідку слину зі знеболювальними речовинами, які руйнують стінки судин і пригнічують імунітет жертви. Він не присмоктується одразу, а 1-2 години шукає місце з тонкою шкірою.
- Олія робить гірше. Категорично заборонено заливати кліща олією, заклеювати пластиром чи припалювати. Задихаючись, паразит впорскує в тіло жертви ще більше інфекції. Також не можна висмикувати кліща голими руками (є ризик заразитися через мікротріщини).
Для домашніх улюбленців кліщі становлять ще більшу загрозу, ніж для людей, звертає увагу ентомологиня. Ризик зараження піроплазмозом (бабезіозом) критичний: хвороба руйнує еритроцити і без лікування швидко призводить до смерті тварини. Також собаки можуть хворіти на хворобу Лайма та ерліхіоз. Тому обробка тварин спреями, краплями або використання спеціальних таблеток та нашийників – обов’язкова умова безпечних прогулянок.
Як захиститися і що робити при укусі
- Для відпочинку на природі обирайте світлий одяг зі щільними манжетами та закривайте волосся. Відпочивайте на відкритих, сонячних галявинах (кліщі не люблять сонця).
- Кожні 15-20 хвилин проводьте поверхневий огляд, а після прогулянки — ретельний огляд тіла та прийміть душ.
- Не приносьте додому польові квіти — на них можуть бути паразити.
- Якщо кліщ присмоктався, найкраще звернутися до травмпункту.
- При самостійному видаленні використовуйте пінцет, нитку або спеціальний «кліщосмик», витягуючи паразита перпендикулярно легкими розхитуючими рухами. Місце укусу обов’язково продезінфікуйте.
- Видаленого кліща бажано спалити/залити окропом або передати в центр контролю та профілактики хвороб для лабораторного дослідження.
The post Небезпека у траві: чи загрожує Запоріжжю навала сарани у 2026 та яку небезпеку несуть кліщі first appeared on Портал Акцент.
