У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка світлин фотокореспондентки Катерини Клочко «Це мій дім».
«Це мій дім!» – ці слова промовив житель Оріхова, впізнавши на фотографіях Катерини Клочко руїни власного дому. Вони і стали назвою виставки, яка показує жорстоку реальність прифронтових міст та сіл Запорізької області. 
З 2022 року Оріхів, Гуляйполе, Степногірськ, Комишуваха та інші населені пункти щодня зазнають обстрілів російської армії. Фотографії Катерини Клочко фіксують їхні наслідки: зруйновані житлові будинки, школи, лікарні, храми, пам’ятки культури. 
– Це не просто хроніка руйнувань, а емоційний літопис життя на лінії вогню. Розповідь про стійкість і біль, що ховаються за цифрами статистики про зруйновані будинки та школи, – ділиться Олена, одна з відвідувачок виставки. 
Водночас посеред руїн продовжує жити людина. І саме її стійкість і незламність стають «головними героями» фотографій. На виставці можна побачити портрети людей, які залишилися в зоні бойових дій. Їхні очі, сповнені болю та надії. Їхні руки, що тримають уламки втраченого життя та одночасно шукають сили для відбудови.
– Моя улюблена фотографія – де жінка з козою зображена на центральній площі в Оріхові. Ми готували репортаж про поліцейських і трошки знімали життя цивільних. Побачили, що йде жінка з козою. Вона посміхалася, пожартувала, що веде козу на побачення у Преображенку. Це такий контраст серед руїн. Звісно, такі історії надихають, – поділилася Катерина Клочко. 
Фотовиставка «Це мій дім» – це свідчення злочинів, скоєних російською армією проти мирного населення України, і водночас гімн незламності українському народу.
.
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
