Для збереження стабільності виробництва Україні доведеться створити розподілену генерацію
Після численних ракетних атак рф по українській енергоінфраструктурі ситуація з енергозабезпеченням населення та промисловості є вкрай складною. Ситуація потребує вжиття швидких та ефективних заходів і надзвичайно високої координації зусиль держави, бізнесу та міжнародних партнерів. Про це розповіли на сайті GMK Center.
Читайте також: Ремонти та оновлення переліку споживачів — коли запоріжцям очікувати покращення ситуації в енергосистемі
До початку опалювального сезону Україна навряд чи встигне відновити бодай половину пошкодженої генерації та суттєво знизити дефіцит в енергосистемі, тож бізнесу варто самотужки подбати про свою енергобезпеку, здебільшого через установку газопоршневих та газотурбінних електростанцій.
Ситуація в енергетиці вимагає від уряду та бізнесу швидких та ефективних рішень. Варіанти вирішення проблеми забезпечення стабільності енергопостачання є.
Використання розподіленої генерації
Головні плюси впровадження розподіленої генерації – газопоршневих і газотурбінних електростанцій – більша гнучкість і менш зручна мета порівняно з великими стаціонарними енергооб’єктами.
Так, до парламенту подано законопроєкти про скасування ПДВ і ввізного мита на імпорт енергообладнання та комплектуючих до нього.
У рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» компанії зможуть отримати пільгові кредити в розмірі до 150 млн грн терміном на 10 років на проєкти розподіленої генерації, а також пільгові кредити на встановлення ВДЕ для населення і бізнесу.
Крім того, окремі банки мають програми цільового кредитування на придбання енергообладнання.
Скорочення термінів видачі та погодження технічних умов для приєднання до електромереж об’єктів розподіленої генерації, зменшення кількості необхідних документів.
Ці рішення частково дадуть змогу бізнесу забезпечити себе альтернативними джерелами енергопостачання в перспективі 1-2 років. Однак на шляху впровадження розподіленої генерації стоїть проблема строків та необхідності власного фінансування.
Загалом рішення про масштабне впровадження розподіленої генерації дуже сильно запізнилося. Військові ризики для централізованої енергосистеми були зрозумілі від самого початку бойових дій, наприкінці 2022-го про необхідність децентралізації енергосистеми багато говорили представники влади, але жодних суттєвих зрушень тоді не відбулося.
Збільшення можливостей імпорту
Україна постійно здійснює імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови. У травні Україна імпортувала рекордний обсяг – 448 тис. МВт-год.
Імпорт електроенергії є, напевно, єдиною гарантією стабільного енергопостачання для українського бізнесу, який не пов’язаний із критичною інфраструктурою та ОПК. Планові обмеження не поширюються на промислових споживачів, які закуповують імпортовану електроенергію. За даними компанії «Д. Трейдинг», у травні бізнес імпортував за прямими контрактами 30-35% його загального обсягу або до 300-500 МВт у певні години від усієї поставленої з Європи електроенергії.
Читайте також: Мінливі графіки — у «Запоріжжяобленерго» відповіли на поширені питання щодо відключення світла
Однак наприкінці травня Кабмін переглянув частку споживання імпортної е/е, що дає змогу працювати без знеструмлень, – підвищивши її до 80% з 30%. Це рішення було ухвалено без попереднього обговорення з бізнесом, хоча це матиме для нього значні наслідки. За словами президента УСПП Анатолія Кінаха, підприємства, які не зможуть імпортувати електроенергію, не будуть захищені від відключень і зіштовхнуться з втратою конкурентоспроможності, оскільки європейська ціна е/е істотно вища за внутрішню. З іншого боку, зниження конкурентоспроможності та фінансової стабільності через вищу ціну європейської е/е може наздогнати і тих, хто зможе оплачувати імпорт.
Для збільшення масштабів імпорту існує обмеження в розмірі 1,7 ГВт, встановлене згідно з регуляцією ENTSO-E (Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії). Вирішення проблеми полягає у збільшенні ліміту до 2,2-2,3 ГВт і розширенні технічних можливостей європейських постачальників. Це не зовсім просто зробити технічно, і для початку з української сторони потрібне політичне рішення.
Впровадження проєктів відновлюваної енергетики (ВІЕ)
Розвиток проєктів ВДЕ має свої особливості:
Терміни будівництва. У середньому будівництво промислової СЕС, її монтаж і введення в експлуатацію займає до року. Терміни будівництва та монтажу, а також капітальні витрати під час встановлення вітрогенераторів ще вищі, ніж у випадку з СЕС.
Висока капіталомісткість. Крім безпосередньо СЕС або ВЕС потрібні дорогі системи зберігання енергії.
Недостатність потужностей для повного забезпечення потреб виробництва. Наприклад, перша СЕС у Ferrexpo закривала потреби компанії в електроенергії лише на 1%.
Непостійність генерації. Об’єкти ВДЕ генерують енергію тільки в сонячну погоду і за наявності вітру. У зимовий період СЕС видають максимум 10% від обсягу е/е, який виробляють влітку.
Тому встановлення відновлюваних джерел енергії є додатковим джерелом енергозабезпечення великого виробництва навіть з урахуванням необхідності встановлення промислової системи накопичення електроенергії. Так, компанія Ferrexpo планує побудувати нову сонячну електростанцію потужністю 10,8 МВт на додаток до вже діючої на 5 МВт.
Нестандартні рішення
Одеська влада веде переговори з Туреччиною з приводу надання плавучих електростанцій потужністю 250 МВт. Їх хочуть використовувати для енергопостачання регіону, розмістивши в портах Одеси, Південного та Ізмаїла. Подібні переговори вже велися у 2022 і 2023 роках, коли в регіоні виникали проблеми з енергопостачанням. Тоді й зараз усе впирається в питання безпеки цих суден, що об’єктивно важко гарантувати на тлі постійних ракетно-дронових атак по регіону. Влада Одеси вважає, що сама приналежність суден до Туреччини є гарантією безпеки. Крім того, для реалізації цієї ідеї необхідно побудувати необхідну енергоінфраструктуру в портах, через яку ці судна могли б передавати вироблену електроенергію споживачам.
Ціна питання
Влада оцінює фінансові потреби на відновлення енергосистеми до зими в розмірі $1-1,5 млрд. Кошти на ці цілі можна знайти у Фонді підтримки енергетики України. Уже зібрано близько €500 млн, ЄБРР акумулює €300 млн для підтримки енергосектору України, додаткові цільові внески на відновлення енергетики роблять західні країни (США, Франція, Німеччина, Великобританія, Норвегія).
Читайте також: Ощадливий режим — у Запоріжжі вмикатимуть менше ліхтарів та відмовляться від підсвітки будівель
Додатковим джерелом коштів на відновлення генерації можуть стати кошти від підвищення тарифів.
Останнє рішення назріло давно, оскільки ціна на е/е для населення була значно нижчою за собівартість виробництва. Таке рішення має підвищити ліквідність енергоринку і принести близько 50 млрд грн додаткових надходжень у річному обчисленні. Інше питання, як ці кошти будуть витрачені – вони підуть «Енергоатому» (85%) і «Укргідроенерго» (15%).
«Енергоатом», об’єкти якого не постраждали від ракетних атак рф, а сама держкомпанія постійно опиняється в епіцентрі корупційних скандалів, хоче спрямувати більше ніж 40 млрд грн на добудову блоків АЕС, які в кращому разі буде введено через 5-10 років. Кошти від підвищення енерготарифу хочуть «залити» в бетонні споруди майбутніх блоків АЕС, тоді як у цих грошах є потреба «тут і зараз» для відновлення пошкодженої генерації та розвитку розподілених енергопотужностей.
До початку зимового сезону Україна не встигне відновити всю пошкоджену генерацію і ввести на заміну знищеної нові розподілені потужності. Очікується, що через дефіцит в енергосистемі обмеження для споживачів застосовуватимуться ще тривалий час. Наразі це пов’язано з тим, що влітку ГЕС традиційно знижують виробіток, а кілька блоків АЕС перебувають у ремонті. Навіть якщо до зими працюватимуть усі 9 енергоблоків АЕС, то дефіцит в енергосистемі залишатиметься значним через зростання енергоспоживання в холодний період. За різними оцінками, дефіцит може становити 3-5 ГВт.
З урахуванням того, що й агресор не припинятиме обстріли, зараз важко передбачити, якою буде реальна ситуація в енергосистемі перед початком опалювального сезону. Крім енергетики, потрібно враховувати й ризики, пов’язані з продовженням обстрілів інфраструктури.
Також ми писали, що російські агресори знищили близько 45% потужностей компанії Укргідроенерго. А загалом від початку повномасштабного вторгнення по станціях Укргідроенерго завдано 118 ракетних ударів.
Джерело
