«Панікувати не можна» — історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

"Панікувати не можна" - історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

Дівчина пішла у ЗСУ одразу після закінчення коледжу

На Запорізькому напрямку точаться запеклі бої. Журналісти «5 редакції» відвідали стабілізаційний пункт та поспілкувалися із медикинею Катериною на псевдо Зорро, яка допомагає пораненим (відео дивіться нижче).

Читайте також: Керувати майже неможливо — на Запоріжжі випробовують новий РЕБ проти ворожих дронів (відео)

"Панікувати не можна" - історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

Зорро доєдналася до 108 бригади ТрО у 19 років. Працює санітарною інструкторкою бригади.

«У 2014 моя мама стала волонтеркою, я була поруч із нею. Мала багато знайомих військових, у нашої родини багато друзів. Мій брат також пішов до війська з початку повномасштабки. А я, як закінчила навчання, пішла за ним», — розповідає медикиня.

"Панікувати не можна" - історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

Нині Зорро працює у стабілізаційному пункті, рятує поранених бійців. Для неї це дуже складно, особливо коли привозять тяжких поранених.

«Мене злякало, коли до нас привезли із зупинкою серця. Це був перший раз, коли я робила непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легень, реанімацію», — згадує Катерина.

"Панікувати не можна" - історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

Іноді Зорро також виїжджає на евакуацію поранених. Бути бойовим медиком — дуже відповідально та складно. Як каже Зорро, немає вихідних та можливості побути на самоті. Попри те, що дівчина закінчила медичний коледж, на фронті приходиться постійно навчатися.

«Якщо щось не розумієш чи сталось щось не так — краще одразу про це сказати, аби не було якихось непорозумінь. Панікувати не можна, це багато чого псує», — розповідає Катерина.

"Панікувати не можна" - історія 19-річної медикині, яка боронить Запорізький напрямок (відео)

У Зорро у війську кілька найкращих друзів та посестра, яка стала їй як друга мати. Підтримка на фронті — дійсно важлива. Після завершення війни мріє «побувати у Львові всі 4 пори року» та зайнятися танцями на підборах. Мріє, аби війна чимшвидше закінчилася.

Раніше ми розповідали як запорізькі «Степові вовки» нищать росіян на Запоріжжі.

Джерело

Share this post

нет
scroll to top