Пекло Азовсталі: як маріупольці виживали під бомбардуваннями

Пані Анна розповідає про свої найстрашніші переживання останніх місяців. Мова про її шестимісячного сина — Святославчика. З немовлям Анна, та разом з іще десятками мирних жителів, знайшла прихисток від війни у бункерах “Азовсталі”. Жодних прогулянок на свіжому повітрі, без сонячного світла та без материнського молока. Для немовляти такі умови — м’яко кажучи “спартанські”. На щастя — допомагали наші військові. Анна каже, військові віддавали людям усе що мали.

А Ольга Валентинівна також знайшла прихисток від війни на «Азовсталі», де у свій час пропрацювала зо 30 років. Там, у підземеллі, починаєш цінувати життя, певнить жінка. І молишся, аби ворожа ракета прилетіла не на голови. Від голоду людей рятували, знову ж таки, українські захисники.

Ольга Валентинівна та Анна перебували в одному сховищі “Азовсталі”. Порятунок цивільних почався 1-го травня. Тоді люди вийшли на свіже повітря вперше за два місяці.

На пані Ольгу вже зовсім скоро чекає реабілітація, а на Анну з сином — дорога за кордон — подалі від пережитого.

Источник: https://tv5.zp.ua/news/peklo-azovstali-jak-mariupolci-vizhivali-pid-bombarduvannjami/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=peklo-azovstali-jak-mariupolci-vizhivali-pid-bombarduvannjami

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет
scroll to top