Першим експонатом нової зали запорізького музею стане уламок російської ракети

Міжнародний день музеїв у музеї технічного прогресу Національного університету “Запорізька політехніка” зустріли без особливо цінних експонатів

Як розповіла “Індустріалці” директор музею Наталія Деркач, з перших днів вторгнення армії рф музей закрили для відвідувачів.

Всі експонати, які змогли, прибрали з експозиції та поховали. Частину — в бомбосховище, частину — в інші приміщення.

Один з найбільш цінних експонатів — ЗАЗ-965, який подарувала музею родина колишнього директора заводу “Комунар” Степан Кравчун. Автомобіль прибрали подалі з музейної зали і накрили. Прийшлось помучатись — автомобіль досить важкий.

В залі поки що знаходиться подарунок від президента АТ “Мотор Січ” Героя України Вячеслава Богуслаєва — мотор для літака.

Звичайно, музей без експонатів виглядає незвично і являє собою трішечку сумну картину.

Але Наталя Деркач впевнена, що така ситуація — тимчасово і після нашої Перемоги експонати повернуться на свої місця. Наталя Володимирівна вже і плани будує на майбутнє. Зокрема, відкрити в музеї нову залу.

Перший експонат для зали, присвяченої подіям російсько-української війни, у Наталії Деркач уже є. Це уламок ракети, якою рашисти поцілили в район залізничної станції “Запоріжжя-2”. За словами Наталії Володимирівни, у залі обов’язково буде стенд з інформацією про участь випускників, студентів та викладачів у захисті України.

Знайде також відображення і діяльність волонтерського центру, створеного у “Запорізькій політехніці” практично з перших днів війни.

Центру активно допомагають благодійники — як українські, так і з-за кордону. Так, на початку травня волонтерський центр отримав допомогу від друзів – Гданської політехніки (Республіка Польща). до До університету був доставлений важливий вантаж з ліків, продуктів харчування та засобів гігієни.

До речі, Наталя Деркач разом зі своїми помічниками бере участь у його роботі.

— Допомогли Січовому колегуму — відправили одяг та їжу для переселенців, — розповідає Наталя Володимирівна. — Допомагаємо переселенцям, які проживають у наших трьох гуртожитках.

Напередодні Міжнародного дня музеїв роздавали дітям іграшки та солодощі. Вони були дуже раді! До речі, коли я запитала: “Ви звідки?”, діти відповіли: “Ми з України!”. А вже потім називали міста, з яких приїхали до Запоріжжя — Бердянськ, Гуляйполе, Пологи.

Окрім відкриття нової музейної зали, у Наталі Деркач є ще цікаві задумки.

— Ми закінчили книгу про участь студентів та викладачів нашого університету у роки Другої світової війни, — ділиться Наталія Володимирівна. — З нинішніми реаліями її треба всю переробляти, на жаль.

Також ми готувалися до 100-річчя з дня заснування у нашому місті першої художньої професійної школи. Вона була створена за ініціативою вчителів малювання Олександрівського механіко-технічного училища, яке у жовтні 1920 року стало Запорізьким індустріальним технікумом.

Класу малювання училища, з якого розпочалася історія нашого університету, не було аналогів. Обладнання для цього класу завезли з Лейпцігу. Викладачі були дуже знані — вони вчилися у великих художників того часу, освіту отримували у Санкт-Петербурзі.

Роботи деяких художників зберігаються у обласному художньому музеї.

У нас є велике бажання, і нас підтримує керівництво, перетворити чудовий великий кабінет з каміном на першому поверсі в художню залу, яка б одночасно була гостьовою — для прийому гостей університету.

Зараз, на жаль, ми не можемо відремонтувати це приміщення. Але кафедра дизайну вже ним займається. І я вірю, що цей наш проект буде втілений. Після нашої Перемоги.

Фото Олександра Прилепи

Читайте також: У Запоріжжі випустили журнал з патріотичними світлинами

Читайте наші новини на сайті zprz.city.