За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Напівзруйнований будинок внаслідок російського обстрілу. Гуляйполе, Запорізька область. Суспільне Запоріжжя»Ми 10 березня вже були у Запоріжжі. Ми думали, що це так не надовго. Прильоти йшли — ми ховалися. Я так, у куточок, чоловіка садила в крісло. Ми ще там трошечки побули, уже світу там не було. Газ ще трошечки був, воду вже нам возили».
Тамара розповідає, через щоденні обстріли були змушені покинути будинок, в якому прожили майже 50 років.
Наслідки обстрілів Гуляйполя. Фото: Суспільне Запоріжжя»Я в 19 років вийшла заміж, і оці ми всі роки прожили у Гуляйполі. Всі 50 років рахуйте. Провели газ, і воду. Тіки осталось жить і поживать. Машину купили, все зробили».
Подружжя виїжджало у складі евакуаційної колони, прямо під обстрілами. І вхопити з собою вдалося лише дві сумки речей.
Тамара Кузьменко, переселенка з Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя»Ми тікали під обстрілами. В мене дві сумочки були заготовлені, шо могла. Я навіть не забрала документи з хати. Я, що могла — кинула чоловікові. Таблетки найголовніше, тарілку, ложку, виделку, чашку, і — все».
Нині жінка не знає, в якому стані її будинок:
Наслядки обстрілів Гуляйполя. Фото: Суспільне Запоріжжя»Пів року назад казали, нам полатали вікна фанерами, шифер підкрили, і в кухні літній теж вікно там вставили. Тоді вже були такі, позривані вікна, позалатані. А на даний час — навіть не знаю, що там робиться».
Тумбочка Тамари у геріатричному пансіонаті. Суспільне Запоріжжя
Відтоді Тамара залишається жити у стаціонарі. Та останні півроку одна — її коханого чоловіка, з яким була 53 роки, не стало. А діти й родичі розкидані по всій країні. Та жінка каже: мріє, коли родина зможе знову возз’єднатись.
Вивіска Гуляйполе, Запорізької області. Ілюстративне. Фото: Асоціація міст України
Я хочу вас усіх дочекатися, зібрати усіх до кучки, і щоб зібратися усіма. Тамара Кузьменко, переселенка
Читати ще
Читати ще «Ракети без перерви, багато людей побило»: історія 86-річної переселенки з Донеччини, яка евакуювалася до Запоріжжя
Читати ще «Я прожив там 70 років, мене тягне додому і все»: історія переселенця з Донеччини, який евакуювався до Запоріжжя
