Після підриву Каховської гідроелектростанції російськими військами 6 червня 2023 року Україна втратила не лише стратегічний об’єкт, а й цілу унікальну екосистему півдня. Масштабна техногенна катастрофа призвела до стрімкого обміління Каховського водосховища, знищення водно-болотних угідь, загибелі флори й фауни та різкої зміни природного балансу регіону.
Минуло вже близько трьох років, і на місці колишнього водосховища почали формуватися зовсім інші природні процеси — не відновлення старого, а поява нової екосистеми.
Як розповів в інтерв’ю для РБК-УКРАЇНА академік, геоботанік Яків Дідух, територія, яка раніше була дном водосховища, сьогодні стрімко заростає деревною рослинністю. Йдеться передусім про тополево-вербові ліси, які за цей час виросли до 4–5 метрів заввишки.
За словами вченого, перші ознаки відновлення з’явилися буквально за кілька тижнів після сходу води. Тоді місцевість нагадувала «марсіанський пейзаж», але вже восени молоді верби сягали кількох метрів. Родючі мули, що залишилися після водосховища, значно пришвидшили природні процеси.
Фахівці прогнозують, що в майбутньому тут може сформуватися один із найбільших заплавних лісів у Європі. Однак це вже не буде той історичний Великий Луг, який існував століттями.
«Природа не повертається до попереднього стану. Рельєф змінився, сформувалися нові ґрунти — відповідно формується інша екосистема», — пояснює Дідух.
Замість єдиного природного комплексу виникає складна мозаїка: ділянки лісу чергуються з болотами, відкритими просторами та піщаними зонами. Така різноманітність створює нові можливості для розвитку природи, але водночас несе і ризики.
Одна з головних загроз — активне поширення інвазійних видів. Зокрема, йдеться про клен американський, аморфу та маслинку вузьколисту. Ці рослини швидко займають вільні території та можуть витісняти місцеві види, руйнуючи природний баланс.
Науковці наголошують: без контрольованого втручання людини нова екосистема може розвиватися за небажаним сценарієм.
Окремою проблемою залишається доля рідкісних та ендемічних рослин. Через окупацію лівобережжя Дніпра дослідники не мають доступу до частини територій, де раніше зростали червонокнижні види.
Під загрозою, зокрема, опинилася перлинна волошка — унікальна рослина, що росла на південних піщаних дюнах. Чи збереглася вона після катастрофи — наразі невідомо.
Фахівці зазначають, що територія Великого Лугу вже перетворюється на повноцінне середовище для життя різноманітних видів комах і птахів, які поступово заселяють нову екосистему.
Особливу увагу науковців привернула велика кількість солов’їв. У нічний час їхній спів настільки інтенсивний, що зливається у безперервний багатоголосий шум, створюючи унікальну природну атмосферу.
Водночас великі тварини поки що рідкість у цих місцях. Через надзвичайно густі зарості пересування територією ускладнене навіть для людей. Проте дрібні ссавці та птахи вже активно освоюють нові умови й формують основу майбутньої екосистеми.
За оцінками науковців, площа територій, де природа відновлюється самостійно, вже перевищує 2 тисячі квадратних кілометрів.
Екологи підкреслюють, що головна унікальність Великого Лугу полягає саме у природному відродженні без участі людини. Фактично йдеться про рідкісний випадок, коли екосистема формується «з нуля» виключно завдяки природним процесам.
КОНТЕКСТ
Великий Луг — це історична місцевість у нижній течії Дніпра, яка являла собою великі річкові плавні та вважається одним із символічних центрів Запорозької Січі. Саме тут формувалася козацька історія, а саму територію запорожці називали «батьком» за її природний захист і ресурси.
У XVI–XVIII століттях ця територія площею приблизно 20 на 100 кілометрів була своєрідною природною фортецею. Завдяки густим лісам, болотам і численним озерам тут розташовувалися різні козацькі Січі, зокрема Томаківська, Базавлуцька та Чортомлицька, а також знаходили прихисток козацькі загони.
У 1950-х роках ці унікальні плавні були затоплені після створення Каховського водосховища. Однак після руйнування греблі Каховської ГЕС у 2023 році природні процеси відновлення знову активізувалися, і на осушеній території почав швидко формуватися молодий ліс.
Сьогодні Великий Луг розглядається як унікальний природний майданчик для спостереження за відновленням цілої екосистеми без втручання людини. Частина цієї території, яка не була повністю затоплена, входить до складу Національного природного парку «Великий Луг» у Запорізькій області.
Читайте також:
- Літо подорожчало: скільки коштує відпочинок у Запоріжжі у 2026 році
- У двох населених пунктах Запорізької області оголосили примусову евакуацію дітей
The post Після підриву Каховської ГЕС: що буде замість водосховища і чи відновиться Великий Луг first appeared on Портал Акцент.
