Європейський Союз з 2021 року планував заборонити багато видів одноразових пластикових виробів. Сенат США розглядав питання про заборону на одноразові пластикові відходи. Для зменшення впливу пластика на навколишнє середовище було розроблено кілька міжнародних директив. Більш ніж 120 країн ввели екологічні податки або прямі законодавчі заборони на певні види одноразового пластику (наприклад, на пластикові пакети і на мікрогранули, полістирол). Європарламент також встановив мету з переробки 50% пластикової упаковки до 2025 року, 70% – до 2030 року.
Однак під час пандемії пріоритет здоров’я людини отримав пріоритет над здоров’ям навколишнього середовища, заборони на пластик були скасовані або тимчасово відкладені. «Пандемія COVID-19 підкреслила залежність світу від одноразового пластику і крихкість системи управління відходами та скорочення пластика», – відзначають в дослідженні вчені.
Медичне сміття
Пандемія різко збільшила споживання медичного пластику. Від Ухані до Києва і Нью-Йорка різко виріс попит на захисні маски і респіратори, рукавички, контейнери та харчову плівку для упаковки їжі на винос, бульбашкову і пластикову плівку для покупок в інтернеті, а також на вологі серветки.
У журналі Science у вересні 2020 було опубліковано дослідження про збільшення забруднення пластиком через використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Так, виробництво одноразових масок тільки в Китаї виросло в 12 разів. США збільшили обсяг медичних відходів в 6 разів. Більше 50 країн зажадали використання масок в громадських місцях і в транспорті.
«Якщо населення світу буде дотримуватися стандарту однієї одноразової маски для обличчя в день після закінчення карантину, пандемія може призвести до щомісячного глобального споживання і втрати 129 мільярдів лицьових масок і 65 мільярдів рукавичок», – роблять висновок автори.
Підраховано, що упаковані страви на винос і продукти з доставкою додому привели до додаткових 1400 тонн пластикових відходів під час 8-тижневої ізоляції в Сінгапурі. Прогнозується, що обсяг світового ринку пластикової упаковки виросте з 909,2 млрд доларів США в 2019 році до 1012,6 млрд доларів США до 2021 року при сукупному річному темпі зростання 5,5%, в основному за рахунок заходів у відповідь на пандемію.
Згідно з дослідженням, на 2017 рік в світі було створено 6,3 мільярда тонн пластикових відходів, 91% з яких ніколи не піддавався переробці.
Пластик всередині нас
Екологи відзначають, що хоча в короткостроковому сценарії пандемія COVID-19 покращила якість зовнішнього повітря, різке збільшення використання одноразового пластику викличе довгострокові несприятливі наслідки для навколишнього середовища.
Пластмаси у навколишньому середовищі повільно розкладаються на мікропластік і нанопластік, які накопичуються в наземних і водних об’єктах у всьому світі, погрожуючи здоров’ю і безпеці людини.
Пластик – один з важливих факторів зміни клімату. За даними Всесвітнього економічного форуму, виробництво чотирьох пластикових пляшок призводить до викидів парникових газів, еквівалентним одній милі їзди на автомобілі. Без поліпшень системи до 2050 року на звалищах і в навколишньому середовищі виявиться близько 12 мільярдів тонн пластикового сміття. А викиди парникових газів складуть 15% від загальної емісії. Таким чином, неправильне поводження з пластиком посилить зміну клімату.
Новий пластик дешевшає
Майже весь пластик в світі виробляється з викопного палива. Уповільнення економічного зростання під час пандемії знизило попит на нафту, але великі нафтові компанії почали вкладатися у виробництво нових виробів із пластику. У свою чергу, це майже вдвічі знизило ціни на новий пластик і зробило ще менш вигідним його переробку.
За дослідженням JOE BROCK, опублікованому Reuters у жовтні 2020 року, COVID-19 вдарив по переробці пластикових відходів. Більшість пластика важко переробити, і багато переробників довгий час залежали від державної підтримки. Немає підтримки – не буде і переробки.
Штрафи не допоможуть, потрібно виховання
В Україні більше року намагаються ввести обмеження на оборот хоча б пластикових пакетів, але депутати не підтримують відповідні законопроекти. Так, гучною новиною стали слова міністра захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Романа Абрамовського про штрафи за використання пластикових пакетів вже з 1 січня.
«Цей законопроект спрямований на обмеження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, – похвалився він в Кабміні. – На першому етапі забороняється безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. Можна буде використовувати тільки надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон. Ці пакети використовуються для м’яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою». Проте 3 грудня депутати відхилили в 2 читанні даний законопроект № 2051-1.
За оцінкою Комітету з євроінтеграції, законопроект фрагментарний, в ньому багато неточностей. Наприклад, з визначенням пакетів, які біологічно руйнуються (адже представлені в Україні варіанти пакетів, що розкладаються на дрібні шматочки пластику, ще більш шкідливі для навколишнього середовища).
Зрозуміло, заборона окремих видів упаковки не вирішить проблему пластикового забруднення.
Бренди – виробники сміття
Міжнародний рух Break Free from Plastic щороку проводить так званий бренд-аудит – аналіз пластикових відходів, знайдених по всьому світу. В Україні теж проводили підрахунки в 14 містах.
За результатами підрахунків кількості знайдених відходів цього року ГО Zero Waste Society і Zero Waste Alliance Ukraine визначили ТОП-забруднювачів України. Це виявилися:
1. Coca-Cola (бренди “Coca-Cola”, “Fanta”, “Sprite”, “Fuze Tea”)
2. АТБ (“Своя лінія”, “Розумний вибір”)
3. PepsiCo (“Pepsi”, “Lipton”, “Sandora”, “Lays”)
4. Carlsberg (“Львівське”, “Квас Тарас”, “Somersby”)
5. IDS Borjomi Group (“Моршинська”, “Миргородська”, “Borjomi”)
6. Roshen (пакування від солодощів)
7. Phillip Morris (Parliament, Marlboro, L M)
8. Оболонь (“Оболонь”, “Живчик”, Жигулівське “)
9. AB InBev Efes (“Чернігівське”, “Рогань”, “Янтар”)
10. Nestle (“Торчин”, “Артек”, “Мівіна”, “Lion”)
«Тепер вам зрозуміло – чому довгі роки заморожено прийняття європейського законодавства «забруднювач платить»! Причому – при всіх владах, президентах і прем’єрах!», – натякає Олексій Кучеренко. Чи не вперше корпорації отримують звинувачення в лобіюванні.
Волонтери відзначили безліч невпізнаного сміття без певного бренду.
Національна Стратегія поводження з відходами в Україні до 2030 року передбачає від виробників та імпортерів забезпечити переробку 65% маси відходів упаковки, 60% пластика; 65 відсотків деревини; 75% чорних металів; 75% алюмінію; 75% скла; 75% паперу та картону. Однак до впровадження принципу «забруднювач платить» не вистачає прийняття безлічі нормативних актів.
Що робити? Потрібна система
Українські активісти по наслідку бренд-аудиту вимагають від компаній-забруднювачів:
1. розкрити, скільки одноразового пластику вони використовують,
2. встановити чіткі, вимірні цілі щодо зменшення кількості виробів з одноразового пластику;
3. змінити свої системи доставки продуктів, щоб взагалі не залежати від одноразового пластику (наприклад, перейти до систем депозитно-поворотної тари).
Це правильно, але дрібно.
Головна вимога всесвітнього руху Break Free from Plastic – змусити виробників продукції нести відповідальність за збір і переробку упаковки, контейнерів, незалежно від типу матеріалу. Це означає, що забруднювачі будуть зобов’язані розробляти, управляти і фінансувати програми зі збору та переробки відходів продукції, які зазвичай лягають на державні та місцеві органи влади.
Потрібно створення цілісної системи поводження з упаковкою – починаючи від запобігання створенню відходів упаковки, повторного використання упаковки і повторної переробки. Як того вимагає Директива 94/62/ЄС. Там же прописаний щорічний облік споживання пластикових пакетів, проведення інформаційних кампаній про наслідки надмірного споживання пластикових пакетів і негативного впливу на екологію і навколишнє середовище, а також заохочувальні заходи для зменшення споживання пластику.
Необхідна також соціальна реклама альтернатив: багаторазова, упаковка, яка переробляється або компостується, вже доступна на ринку. У липні 119 експертів з усього світу, докторів і вчених, підписали заяву Greenpeace про те, що багаторазові контейнери не становлять загрози для населення під час пандемії. І що багаторазові чашки, пляшки і банки можна використовувати, якщо вони ретельно вимиті.
Необхідно інформувати суспільство про наслідки пластикового забруднення, інакше Covid-19 пройде, а одноразовий пластиковий удар буде тривати вічно.
Джерело: liga.net
Новини і жваве обговорення коротких відео тут: https://www.youtube.com/user/ChannelTB5
Канал «Новини Запоріжжя» в Telegram: https://t.me/tv5zp
Яскравий та красивий акаунт в Instagram: https://www.instagram.com/tv5zp
Легкий доступ до новин та коментарів у Facebook: https://www.facebook.com/channeltv5/
Источник: https://tv5.zp.ua/news/plastikova-pandemija-jak-ii-zupiniti/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=plastikova-pandemija-jak-ii-zupiniti
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
