Повернення за парти: як запорізькі школярі адаптуються до офлайн-навчання після тривалого онлайну (ВІДЕО)

Після кількох років вимушеного дистанційного навчання – спочатку через пандемію, а згодом через воєнні дії – запорізькі школярі знову поступово повертаються до шкільних класів. Весною 2025 року в місті Запоріжжі та області діти дедалі частіше сідають за парти офлайн, однак цей процес супроводжується новими організаційними викликами. 

Школи, вчителі та батьки спільно шукають рішення, як відновити ефективне очне навчання, забезпечивши безпеку і комфорт учнів. Розглянемо, які зміни відбулися в освітньому процесі після «дистанційки», з якими труднощами зіткнулися учасники навчання та які кроки робляться для успішної адаптації.

Від дистанційки до парт: новий розклад і навчання в укриттях

Організація шкільного життя у Запоріжжі зазнала значних змін порівняно з докарантинним періодом. Більшість шкіл відновлюють офлайн-формат поступово, застосовуючи змішане навчання. Це означає, що частина учнів відвідує заняття фізично, а інша частина може підключатися онлайн. У багатьох школах уроки тепер проводяться безпосередньо в укриттях або пристосованих підвалинах навчальних закладів – заради безпеки дітей заняття одразу організовано у захисних приміщеннях. 

Так, з 1 квітня 2024 року у Запоріжжі перші 24 школи перейшли на такий формат: класи перемістилися до обладнаних бомбосховищ, щоб навіть під час повітряної тривоги не переривати уроки.

Навчальний процес став гнучким: школи комбінують очний формат із елементами дистанційного, аби нікого не залишити осторонь.

Режим дня школярів теж повертається до довоєнних реалій, але поступово. Учні знов звикають рано вставати та приходити до школи на певну годину, дотримуватися розкладу перерв і уроків. Педагоги відзначають, що на початку деяким дітям було важко перебудуватися з вільного графіка вдома на чіткий шкільний ритм. Тому в перші тижні офлайн-навчання багато шкіл застосовували адаптаційний період: не перевантажували домашніми завданнями, проводили більше інтерактивних вправ, екскурсій по школі та знайомства з однокласниками наживо. Це допомогло школярам поступово втягнутися в навчальний процес за партами.

Ви можете побачити, як проходять заняття у Запорізькому колегіумі «Елінт»:

Дисципліна і мотивація: виклики після навчання через екран

Вихід з «режиму Zoom» назад у клас має не лише організаційний, а й поведінковий аспект. Дисципліна на уроках стала одним із перших викликів: дітям, які звикли до домашньої атмосфери, спочатку непросто дотримуватися правил шкільного розпорядку. Учителі помітили, що деякі школярі відвикли піднімати руку, щоб відповісти – за роки дистанційки вони звикли просто натискати кнопку в онлайн-застосунку.

Подібні труднощі з відновленням навичок роботи в аудиторії притаманні багатьом учням: треба знову вчитися не перебивати одне одного, уважно слухати вчителя, виконувати завдання вчасно під наглядом, а не у зручний момент вдома.

Мотивація до навчання також потребує підсилення. Під час дистанційного формату успішність багатьох дітей знизилася: за попередніми даними Міністерства освіти і науки, учні, що навчалися лише онлайн, демонстрували спад академічних результатів.

Не дивно, що після тривалого перебування поза школою у частини дітей зник інтерес до навчання або сформувалося враження, що уроки – це щось необов’язкове.

Вчителям доводиться докладати зусиль, щоб знову зацікавити учнів і прищепити їм відповідальність. У нагоді стає живе спілкування та соціальні аспекти: багато дітей щиро скучили за друзями та класною атмосферою. Після повернення до школи вони оживають – очі загоряються при зустрічі з однокласниками, і це позитивно впливає на бажання відвідувати заняття. Педагоги помічають, що у перервах школярі радісно взаємодіють: обіймаються, грають у настільні ігри чи танцюють разом, надолужуючи брак живого контакту.

Така згуртованість поступово дисциплінує – діти починають більш охоче йти на уроки, аби побачити товаришів, а відтак включаються і в навчання. За словами запорізьких освітян, соціалізація стала ключем: емоційна підтримка одне одного допомагає школярам адаптуватися до шкільних вимог.

Звичайно, проблемні моменти залишаються. Деякі учні все ще можуть порушувати тишу на уроці або відволікатися на ґаджети – адже вдома їм було дозволено більше свободи. Окремим підліткам, що пережили стрес війни, складно концентруватися чи підтримувати мотивацію. Але школи поступово виробляють нові підходи до підтримання дисципліни: більше інтерактивних занять, групової роботи, щоб залучити увагу, чіткі, але гнучкі правила поведінки, що враховують пережитий досвід дітей. Важливо, що і батьки включаються в процес – спільно з педагогами вони нагадують дітям про важливість освіти і встановлюють дома режим, який синхронізується зі шкільним.

Ми поспілкувалися з учнями Запорізького колегіуму «Елінт» та дізналися, які труднощі виникають у школярів

Підтримка учнів: психологи, адаптаційні програми і наздоганяння знань

Розуміючи, що повернення до очного навчання – стресовий період, школи Запоріжжя приділяють велику увагу психологічній підтримці учнів. У багатьох закладах працюють шкільні психологи та соціальні педагоги, які проводять бесіди з класами про тривогу та страхи, організовують тренінги на згуртування колективу. Дітям допомагають усвідомити, що відчувати хвилювання – нормально, і вчать технік подолання стресу. За підтримки міжнародних організацій школам надаються методичні рекомендації, як м’яко вести адаптацію: зменшити навчальне навантаження в перші тижні, впровадити «уроки дружби» чи ігри на довіру. Неурядові організації та благодійники теж долучаються – наприклад, фонд «Людина в біді» ремонтує укриття і забезпечує там комфорт, а також надає психологічну допомогу учням та педагогам, допомагаючи дітям надолужити втрачені знання.

Окремий напрям – адаптаційні програми для учнів, що відстають. Під час онлайн-навчання рівень засвоєння матеріалу був різним: хтось навчався сумлінно, а хтось пропустив багато тем. Щоб вирівняти знання, у школах Запоріжжя організовано додаткові заняття та консультації. Учителі проводять факультативи або гуртки з ключових предметів, де у невимушеній атмосфері повторюють складні розділи. Також популярною стала практика наставництва: старшокласники або успішніші учні допомагають молодшим або однокласникам розібратися з домашніми завданнями, пояснюють пропущене. Ці заходи не тільки покращують академічні результати, а й підсилюють командний дух – діти відчувають підтримку і менше хвилюються через свої навчальні прогалини.

Батьки теж отримують рекомендації, як підтримати дитину вдома. Психологи радять встановити постійне місце для навчання, слідкувати за дотриманням режиму дня, цікавитися емоційним станом дитини. Регулярне спілкування школи з родинами – через батьківські збори, чати – дозволяє вчасно виявити, кому з учнів складно дається повернення офлайн, і надати індивідуальну допомогу. Наприклад, якщо дитина дуже соромиться відповідати при всьому класі після довгої ізоляції, вчитель знає про проблему і поступово залучає її до активності, не змушуючи різко.

Для першокласників та учнів молодших класів, які фактично починали освіту в дистанційному форматі, у школах діють програми соціалізації. Це серія занять-ігроладів, де малеча вчиться спілкуватися наживо: разом малюють, співають, моделюють ситуації дружби і взаємодопомоги. Дітям пояснюють правила поведінки у школі, розігрують сценки «Урок – перерва», аби вони звикли до нового середовища. Як зазначають педагоги, молодшим школярам адаптуватися легше – їм бракувало живого спілкування, тож більшість швидко включається в очне навчання з цікавістю.

Заступник директора з навчально-виховної роботи ​​Запорізького колегіуму «Елінт» Козакова Олена Андріївна поділилася своїми думками та поглядом щодо переходу дітей на змішаний формат навчання:

Безпечне навчання під час війни: укриття, тривоги і нові школи

Питання безпеки стало вирішальним фактором у процесі повернення до очного навчання. Умовою відкриття будь-якої школи офлайн є наявність належного укриття, яке пройшло перевірку ДСНС та отримало дозвіл Ради оборони області.

У Запоріжжі ця робота триває з початку повномасштабної війни: шкільні підвали переобладнуються в бомбосховища, зміцнюються перекриття, завозяться генератори та засоби зв’язку. За офіційними даними, лише за минулий рік держава виділила 7,5 млрд грн на облаштування укриттів у школах, а у 2025 році передбачено ще 6,2 млрд грн.

Ці кошти йдуть як на модернізацію існуючих сховищ, так і на будівництво нових підземних шкіл.

Запоріжжя стало одним із перших міст, де з’явилися повністю підземні навчальні заклади. Станом на весну 2025 року в місті та області вже працює 5 «підземних» шкіл – фактично це потужні укриття, обладнані як повноцінні освітні центри.

В таких школах є десятки класних кімнат, спортивні ігрові зони, буфети, медпункти – все, що потрібно для безперервного навчання навіть під час обстрілів. «Школа офлайн – це про безпеку та безперервність навчання. Створюємо простір, де кожна дитина може здобути освіту очно, навіть у найскладніші часи», – зазначають у Міністерстві освіти і науки України.

Ця урядова програма «Безпечна школа» передбачає зведення загалом понад десяти підземних шкіл у регіоні. Решта освітніх закладів теж не залишаються без уваги: 138 шкіл Запоріжжя вже проводять уроки у пристосованих укриттях під своїми будівлями.

Навчання під час повітряної тривоги тепер чітко регламентовано. Якщо школа працює офлайн, то при оголошенні тривоги уроки не перериваються, а просто продовжуються у безпечному приміщенні. У тих школах, де укриття розташоване в іншій частині будівлі або поруч, напрацьовані навички швидкої евакуації: діти організовано спускаються в сховище з підручниками і продовжують заняття після короткої паузи. Вчителі тримають напоготові резервні матеріали – наприклад, друковані роздаткові завдання – на випадок, якщо в укритті буде слабкий інтернет-зв’язок і не запрацює електронна презентація. 

Онлайн-уроки під час тривог також тривають без зупинки: відповідальність за безпеку учня вдома в цей момент покладається на батьків, а керівництво школи має подбати про захист вчителя, який веде трансляцію (наприклад, щоб він теж перебував в укритті або безпечному місці). Такі правила, затверджені обласною владою, дозволяють мінімізувати переривання навчального процесу навіть при постійній загрозі обстрілів.

Значну увагу приділено тренуванням з безпеки. У школах регулярно проводять навчальні тривоги: по сигналу учні разом з учителями відпрацьовують швидкий перехід до укриття, повторюють правила поведінки (не панікувати, допомагати молодшим). Батькам пропонують відвідати шкільні укриття особисто – багато хто з мам і тат приходили перед початком офлайн-навчання, щоб впевнитися у надійності сховища.

Така прозорість допомагає зняти зайві страхи: після екскурсії до підвалу більше родин погоджуються відпустити дітей до школи. За словами освітян, станом на початок 2024–2025 навчального року близько 70% батьків у Запоріжжі були готові віддати дітей на очне навчання, побачивши створені безпекові умови.

Щоправда, рішення завжди добровільне – ті, хто все ще побоюється, можуть залишити дитину на дистанційній формі до покращення ситуації.

Умови воєнного стану диктують і інші заходи безпеки в школах. Під час уроків входи до будівель зачинені, нагляд ведуть чергові або охорона. Вікна класів, розташованих вище цокольного поверху, укріплені плівкою від вибухів, в деяких – заставлені мішками з піском. Кожна школа має запаси води, аптечки в укриттях, автономне освітлення. Регулярно перевіряється справність сирен оповіщення. У співпраці з ДСНС для учнів проводяться уроки з мінної безпеки та домедичної допомоги – це теж частина нової реальності навчання.

Ми поспілкувалися з Оленою Казанніковою, заступницею начальника управління освіти, начальницею відділу дошкільної та загальної середньої освіти, щоб дізнатися, як у Запоріжжі організовують повернення школярів до офлайн-навчання, з якими викликами стикаються школи та які рішення вже впроваджуються.

• Наскільки запорізькі школи зараз готові з точки зору безпеки?

На підконтрольній території Запорізької області стабільно працюють 185 закладів загальної середньої освіти — освітній процес триває попри всі виклики. Понад третина шкіл (32%) уже обладнані найпростішими укриттями, що дозволяє їм реалізовувати змішаний формат навчання. Ще 37% — активно працюють над облаштуванням укриттів, аби створити безпечні умови для кожного учня.

У шести школах вже завершено будівництво сучасних протирадіаційних укриттів, ще п’ять об’єктів — на фінальній стадії введення в експлуатацію. На 2025 рік заплановано зведення ще 12 таких захисних споруд. 

Кожен навчальний заклад має чіткий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги, з яким ознайомлені як учні, так і вчителі. Освітня система регіону не просто вистояла — вона змінюється і зміцнюється, піклуючись про головне: безпеку і розвиток дітей.

• Скільки шкіл працюють у змішаному чи очному форматі?

Наразі в Запорізькому регіоні успішно працюють 318 шкіл, у яких навчається понад 112 тисяч дітей. Освітній процес продовжується — адаптований до умов воєнного часу й орієнтований на безпеку.

Понад 43 тисячі учнів мають змогу навчатися у змішаному форматі в 155 школах — це означає, що діти можуть частину занять проходити офлайн, у класах, дотримуючись усіх вимог безпеки. Ще 163 заклади, у яких здобувають освіту понад 69 тисяч учнів, поки що працюють дистанційно — адже найголовніше зараз — зберегти життя й здоров’я кожної дитини.

• Що робиться для дітей, які не можуть повернутися до офлайн-навчання?

Для таких учнів створено освітні цифрові центри за підтримки міжнародних організацій (ЮНІСЕФ, Save the Children, Saved тощо). Діти, які виїхали за кордон, можуть навчатися в дистанційних класах, організованих у 16 школах області з українознавчим компонентом.

Школи, які не мають укриттів, іноді проводять очні заняття на базі інших освітніх або комунальних установ — за попередньо погодженими графіками.

• Як підтримують учителів у цих умовах?

Щоб підтримати педагогів, які працюють у змішаному форматі, з вересня по грудень 2024 року для них було запроваджено спеціальну надбавку — 25% до посадового окладу. Уже 678 працівників отримали цю доплату, загальна сума виплат за три місяці перевищила 8,9 мільйона гривень.

А з 2025 року стартує ще одна ініціатива — урядова програма «Вчительська доплата». Вона передбачає щомісячні виплати: з 1 січня — 1300 грн, а з 1 вересня — вже 2600 грн. Ця підтримка триватиме до завершення воєнного стану.

• Які ще заходи реалізовано для підтримки навчального процесу?

Запорізька область впевнено рухається вперед, адаптуючи освітній процес до нових умов і викликів. Тут втілюються конкретні й дієві рішення, спрямовані на те, щоб школа залишалася безпечним і доступним простором для кожної дитини.

155 шкіл уже працюють у змішаному форматі — уроки проводять в укриттях, пристосованих для навчання. У закладах освіти з’являються сучасні кабінети, а бар’єри зникають — забезпечується доступність для всіх учнів, незалежно від їхніх фізичних можливостей.

Завдяки партнерству із Cisco, 18 шкіл отримали сучасне інтернет-обладнання. До того ж 82 шкільні автобуси, серед яких 26 нових — придбаних у 2024 році, щодня доставляють дітей до навчальних закладів.

У 125 школах вже організовано гаряче харчування для учнів молодших класів — це не лише про турботу, а й про стабільність. А ще — понад 27 тисяч пристроїв передано дітям, учителям і в укриття, щоб ніщо не заважало навчанню.

• З якими викликами зіткнулися школи після повернення до очного навчання?

Повернення до очного навчання після тривалого періоду «екранів» виявилось не менш складним, ніж саме дистанційне навчання. Для багатьох дітей — це справжня адаптація: вони поступово звикають до живого спілкування, динаміки класу й дисципліни офлайн-уроків.

Освітнє середовище теж змінюється. Вчителі активно застосовують інтерактивні методи, будують гнучкий розклад, створюють простір для психологічної підтримки. У центрі уваги — не лише навчання, а й соціалізація, атмосфера довіри та взаєморозуміння.

Щоб підвищити якість засвоєння знань, у школах проводять регулярну діагностику, впроваджують індивідуальні освітні траєкторії й збирають зворотний зв’язок. Педагогічні колективи активно працюють над тим, щоб жодна дитина не залишилася осторонь: організовують консультації для тих, хто потребує підтримки, використовують ротаційне навчання (групи, станції), обговорюють результати на методичних зустрічах.

Це не просто перехід до змішаного формату — це нова освітня реальність, де головне — підтримати кожного учня на шляху повернення до повноцінного шкільного життя.

• Чи є підтримка ментального здоров’я учнів і педагогів?

Так. У школах працюють психологи й соціальні педагоги. Впроваджуються програми розвитку резильєнтності та емоційної саморегуляції. За підтримки ЗОДА стартував проєкт «Розуміємо себе, підтримуємо інших», який передбачає регіональні дослідження стану психологічного добробуту учнів.

Попередні результати підтверджують — запорізькі школярі демонструють високу стійкість, попри складні умови. Це дає підстави для стратегічного планування програм підтримки.

The post Повернення за парти: як запорізькі школярі адаптуються до офлайн-навчання після тривалого онлайну (ВІДЕО) first appeared on Портал Акцент.