Пригоди речей дивовижні, як людські долі

Неподалік від одного із запорізьких ресторанів на лавочці, спиною до проспекту сидів літній чоловік. Поруч з ним, принаймні товщий за чоловіка, сидів великий білий ведмедик.

З-за одного із столиків ресторану мигтіли, намагаючись злетіти, кольорові повітряні кульки. Дитячий день народження? То, може, мишко – то подарунок?

Та ні!

Сфотографувала ведмедика, спитала у чоловіка. І той, ніяково посміхаючись, сказав, що придбав ведмедя у безхатченків – з 20 гривень, та несе додому. Подарує дружині. Вона його викупає. Та буде ведмедик подушкою…

Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки, дещо папараццне

 

Сообщение Пригоди речей дивовижні, як людські долі появились сначала на Газета МИГ.

Share this post

нет
scroll to top