● Затримка поставок сучасних ракет Patriot PAC-3 MSE обумовлена не просто браком грошей чи повільною роботою заводу Lockheed Martin. Виробництво цих перехоплювачів стикається із жорсткими фізичними, технологічними та геополітичними обмеженнями, які неможливо обійти за кілька місяців.
● Хоча угода є масштабною та стратегічно важливою, існують кілька критичних факторів, які затримують або ускладнюють її реалізацію.
● Ракети PAC-3 MSE для «Patriot» — нові ракети, це надскладний комп’ютеризований виріб. Стандартний технологічний термін виробництва однієї ракети становить від 24 до 30 місяців. Тобто ракети, фінансування яких партнери погодили, фізично зійдуть із конвеєра щонайменше через два–два з половиною роки. Тож їхні поставки почнуться лише після 2030 року.
● Бюрократичні та юридичні процедури: Попри схвалення Держдепартаментом, контракт має пройти період розгляду в Конгресі США (30 днів), і якщо не буде заперечень, після почнеться тривалий процес фінального підписання комерційних угод і безпосереднього виділення коштів країнами-донорами (Канадою, Німеччиною, Норвегією та ЄС). Будь-які політичні затримки в одній із цих країн можуть загальмувати процес.
● Логістика та безпека доставки: Доставка такої кількості високотехнологічного та дорогого озброєння в країну, де триває повномасштабна війна, є надскладним логістичним завданням. Маршрути транспортування через європейські хаби та кордон України є пріоритетними цілями для російської розвідки та диверсійних ризиків.
● Американська корпорація Lockheed Martin, сьогодні випускає близько 600–650 ракет PAC-3 MSE на рік, але має намір модернізувати та наростити виробництво до 2000 ракет на рік до 2030 року. Через колосальний глобальний дефіцит та завантаженість потужностей, компанія спільно з Пентагоном запустила масштабну програму: Укладено велику рамкову угоду на суму понад 58 мільярдів доларів. Попит на ракети PAC-3 MSE у світі наразі є колосальним. Заводи компанії працюють на максимумі, і навіть попри плани розширення виробництва, виготовлення такої величезної партії (500 одиниць) може розтягнутися на роки.
● Критичні затори у субпідрядників:
• Остаточне збирання ракети на заводі в Камдені є проблемним, якщо бракує ключових компонентів, які виготовляються в одному єдиному місці на всю планету:
• Активні радіолокаційні головки самонаведення (seeker): Це «мозок» ракети PAC-3. Їх виробляє корпорація Boeing на єдиному спеціалізованому заводі в Гантсвіллі (Алабама). Потужності цього підприємства роками не перевищували кількох сотень одиниць на рік. Саме цей вузол є найважчим для масштабування.
• Твердопаливні ракетні двигуни: Їх постачає компанія Aerojet Rocketdyne. Технологія їх виготовлення потребує тривалого хімічного застигання (полімеризації) палива, що фізично не дозволяє прискорити процес.
● Україна конкурує за чергу поставок з іншими замовниками (США, країни НАТО, Тайвань, Саудівська Аравія).
● Чому виникає черга: Світовий попит на антибалістичні перехоплювачі зріс у кілька разів. Наприклад, під час нещодавніх загострень на Близькому Сході лише за кілька днів союзники США витратили близько 800 ракет — це більше, ніж Lockheed Martin спроможна виготовити за цілий рік.
● Фінансування закупівлі європейськими фондами вирішує питання оплати, але воно не здатне миттєво збудувати нові цехи, прискорити закони хімії при створенні двигунів чи посунути в черзі інші держави, які чекають на свої ракети роками.
● Україна закликає американських партнерів переглянути графіки чи знайти механізм негайної передачі наявних ракет, адже захист проти балістичних ударів критично необхідний українській ППО вже цієї зими.
● Через ці затримки США наразі фокусуються на постачанні в Україну старіших, але більш доступних ракет PAC-2 GEM-T.
● Ракети PAC-2 відрізняються від нових PAC-3. Наскільки ефективно вони можуть збивати балістику цієї зими?
● Модифікація GEM-T (Guidance Enhanced Missile) була спеціально модернізована США для покращення збиття балістичних ракет, але вона має суттєві обмеження.
• Обмежена дія проти балістики: Вона може збивати балістичні цілі, але через уламковий принцип ураження існує ризик, що збита ракета впаде і здетонує на землі.
• Малий радіус захисту: Зона перехоплення балістики для PAC-2 становить усього до 20 км навколо батареї. Це означає, що система має стояти впритул до об’єкта, який вона захищає (наприклад, у центрі міста або біля самої АЕС).
• Перевага у кількості: Головний плюс PAC-2 цієї зими — їх значно більше на складах союзників (Німеччини, Нідерландів, Іспанії тощо). Їх постачають швидше, і вони є критично важливими для збиття масованих атак крилатих ракет та дронів типу «Шахед», що дозволяє економити дефіцитні PAC-3 суто для балістики.
● Самі по собі комплекси Patriot готові до відбиття ударів. Проте ефективність ППО цієї зими залежатиме не від якості ракет (вони чудово довели свою ефективність проти «Кинджалів»), а від кількості перехоплювачів PAC-3, які США зможуть передати із власних запасів для прикриття ключових міст та енергооб’єктів.
● Для захисту від балістики Україна також використовує європейські комплекси SAMP/T із ракетами Aster 30.
● Як вони показують себе у порівнянні з Patriot і чи можуть вони підстрахувати нашу ППО цієї зими?
● Франко-італійські комплекси SAMP/T (із ракетами Aster 30) є найближчими європейськими аналогами Patriot і розглядаються як головна підстраховка для української ППО у боротьбі з балістичними ракетами. За своїми технологічними можливостями SAMP/T не просто не поступається Patriot, а в деяких аспектах навіть переважає його завдяки новішій архітектурі.
● Ракети Aster 30 Block 1, які наразі перебувають на озброєнні Повітряних сил ЗСУ, та забезпечують круговий огляд на 360°, здатні перехоплювати балістичні ракети типу «Іскандер» чи «KN-23» на відстані до 30–35 км.
• Це більше, ніж у старішої американської ракети PAC-2 (до 20 км), але менше, ніж у новітньої PAC-3 MSE (до 60 км).
• Таким чином, SAMP/T ідеально підходить для точкового захисту великих мегаполісів або стратегічних об’єктів як Європейська альтернатива.
● Telegram МИГ приєднуйтесь