Російські удари дедалі сильніше б’ють не лише по містах, а й по продовольчій логістиці України. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, окупанти вже знищили близько 90% сучасних складських потужностей, які використовували торговельні мережі.
Чи означає це порожні полиці та дефіцит продуктів? Станом на 29 серпня — ні. У Міністерстві аграрної політики запевняють, що загрози голоду чи повного зникнення продуктів із магазинів немає.
Втім, наслідки атак українці вже можуть відчувати. Через зруйновані склади та логістичні центри ритейлери змушені змінювати схеми постачання. Частину товарів доставляють безпосередньо від виробників до магазинів, минаючи склади. Такий варіант дорожчий і складніший, а отже, може впливати на асортимент і ціни.
Особливо складною є ситуація з товарами, які швидко псуються або потребують спеціальних умов зберігання — м’ясом, молочними продуктами, рибою, овочами та фруктами.
В АТБ уже обмежили продаж окремих товарів
На тлі проблем із логістикою мережа АТБ із 28 серпня запровадила обмеження на продаж частини продуктів. Йдеться, зокрема, про яйця, крупи, макарони, олію, цукор та консерви. В одному чеку можна придбати не більше шести одиниць або упаковок окремих товарів. Для деяких сипучих і твердих продуктів встановили ліміт до 6 кг.
В АТБ наголошують: це не пов’язано з дефіцитом. У компанії пояснюють обмеження почастішанням гуртових закупівель для подальшого перепродажу. Правила діють у магазинах мережі по всій Україні.
Що буде із продуктами у Запоріжжі
Для Запоріжжя питання особливо чутливе, адже місто та область регулярно зазнають російських атак. Водночас станом на 29 серпня інформації про загальний дефіцит продуктів у Запоріжжі немає.
Тобто найближчим часом йдеться не про порожні магазини, а радше про можливі зміни на полицях. Окремих товарів може тимчасово не бути, деякі продаватимуть із лімітами, а доставка продукції може стати дорожчою.
Попри знищення значної частини складської інфраструктури, українські торговельні мережі продовжують перебудовувати логістику. Тож продукти в магазинах є, але шлях від виробника до полиці стає дедалі складнішим і дорожчим.
Який вихід
За словами Тараса Висоцького, найбільш реалістичною альтернативою наразі є постачання продукції “з коліс”, хоча така логістика є складнішою та дорожчою. Частина підприємств наразі релокуються в інші місця, однак російські атаки вже фіксуються і на релокованих об’єктах.
Міністр також підтримав паритетний розподіл ризиків між учасниками ланцюга постачання у разі знищення продукції внаслідок російських атак. Водночас Висоцький наголосив, що держава не є учасником цих господарських і договірних відносин.
“З точки зору постачання продукції і реалізації, у нас на сьогодні немає жодного державного оператора на цьому ланцюгу. Це виключно господарські і договірні відносини між суб’єктами.
З нашої точки зору, все-таки паритетний розподіл ризиків був би справедливим”, – каже Висоцький.
Він зазначив, що механізм компенсації втрат за знищену продукцію не обов’язково має передбачати розподіл збитків у співвідношенні 50 на 50, оскільки різні товари мають різну націнку, умови реалізації та прибутковість.
“Було б чесно, щоб за товарами був прописаний розподіл ризиків залежно від кінцевого економічного ефекту. Він не може бути 100% в якусь одну сторону. Але він має бути індивідуальний, залежно від товарної позиції і умов співпраці”, – підсумував Висоцький.
Читайте також: РФ знищила лікеро-горілчаний завод “Хортиця” у Запоріжжі
Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp
