Пані на стометрівці на портретування не погодилася, а ось сфотографувати свої роботи дозволила. Це мистецтво має назву апсайклінг. Тут маємо якісну ілюстрацію перетворення деніму на пречудові торби, торбинки, сумочки та рюкзаки.
Upcycled часто називають вищою формою вторинної переробки, бо вона передбачає переробку вторинної сировини таким чином, що результатом цього процесу є створення речей, вартість яких перевищує вартість вихідних матеріалів.
Апсайклінг є протилежністю даунсайклінгу, тобто переробці вторинної сировини в менш цінні продукти, наприклад, макулатуру в туалетний папір [це нам зрозуміліше ще із піонерських часів].
Апсайклінг крутіший. Завдяки такому використане сміття стає більш цінним і може потрапити у «вищий контур». Елегантні меблі з піддонів, мішки зі старих матеріалів і навіть будинки з морських контейнерів – лише деякі приклади застосування апсайклінгу в сучасному світі.
Тенденція відома вже 30 років – маємо ювілей! Творцем ідеї є німецький архітектор Райнер Пільц, який представив концепцію апсайклінгу в інтерв’ю пресі 1994 року.
Популяризації тренду також сприяла видана у 2002 році книга «Cradle to Cradle: Remaking the Way We Make Things», тобто «Від колиски до колиски. Змінюємо підхід до того, як ми створюємо речі», у якій Вільям Макдонах та Майкл Браунгарт пояснюють, як змінити системи виробництва, щоб вони стали більш екологічно чистими. Саме з цієї публікації походить відома цитата, яка говорить: «даунсайклінг – це правильно, апсайклінг – це модно і правильно».
Тому, наприклад, у 2020 році Міучча Прада оголосила, що з цього моменту Miu Miu піде на екологічний шлях. Бренд випустив Upcycled by Miu Miu [цьогоріч модний одяг второго життя деніму, випущеного до 2000 року, рекламує донька Міли Йовович].
Ось ще ідеї використання деніму, втриматися неможливо!
Щоб мати уявлення, щорічно у світі виготовляють понад два мільярди пар джинсів. За даними Science Direct, для вирощування та обробки бавовни потрібно 1500 галонів води, щоб виростити 1,5 фунта бавовни, тобто кількість, необхідна для виготовлення пари джинсів.
І, крім того, для одного виробництва брюк необхідно 2 мільйони тонн хімікатів плюс 2630 літрів води. Після цього промислового процесу важко очищати та повторно використовувати воду, оскільки хімікати є шкідливими та сильними. Тому здебільшого вода зливається, неочищена та знаходиться у невідповідних місцях.
Як бачимо, сам процес виготовлення джинсів є екологічною проблемою. Отже, додайте це до безпрецедентної утилізації. Проблема стає ще більшою, вірно?
Перероблений денім з’являється в той момент, коли планета кричить про нього. Ідея залишається в оновленні того, що вже є.
То давайте пошиємо сумки! Чи придбаємо їх у пані, яка здебільшого вихідними продає їх на стометрівці, а у робочі дні – на проспекті Металургів.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
Сообщение Роздуми на стометрівці про вищу форму переробки сировини появились сначала на Газета МИГ.