● Два з трьох танкерів із російським паливом, які прямували до США, змінили маршрут. Причина — покупці не хочуть ризикувати через санкції та обмеження.
Leruo перенаправили до Бразилії.
Talisman прямує до Середземного моря.
Agioi Fanendes продовжує рух до Нью-Йорка, але підтвердженого порту розвантаження досі немає.
● Російське дизельне пальне переважно не відповідає жорстким стандартам якості та екологічним нормам ринку США. Крім репутаційних та юридичних санкційних ризиків, технічна невідповідність палива є суттєвим фактором, чому американські компанії уникають цих поставок.
● У США з 2010 року законодавчо дозволено використовувати на дорогах лише ультранизькосірчисте дизельне пальне (ULSD) із максимальним вмістом сірки 15 ppm (мільйонних часток). Натомість через українські удари по НПЗ та дефіцит нафтопродуктів, уряд РФ офіційно послабив внутрішні екологічні вимоги. Російським заводам дозволили випускати дизель із вмістом сірки до 350 ppm (рівень Євро-3). Це більш ніж у 20 разів перевищує норму США.
● Використання пального з високим вмістом сірки (понад 15 ppm) у сучасних американських автомобілях та вантажівках миттєво знищить сучасні системи очищення вихлопних газів (сажові фільтри DPF та системи селективної каталітичної нейтралізації SCR) і призведе до поломок паливних систем
● Паливні суміші в США та Росії мають різні формули та стандарти змішування (зокрема щодо цетанового числа, змащувальних властивостей та поведінки за низьких температур). Російський дизель не має і навряд чи отримає сертифікацію відповідності стандартам Агенції з охорони довкілля США (EPA)
● Саме тому танкери розвертають у країни з м’якшими екологічними стандартами — наприклад, до Бразилії, яка готова приймати таке паливо.
● Telegram МИГ приєднуйтесь