Мінімум півтисячі ворожих дронів летить на Запорізьку область щодня. На перехоплення кожного наші військові мають лічені хвилини.
Війна дедалі більше переходить у площину безпілотних систем, створюючи постійну технологічну гонку між Україною і Росією. Прифронтове Запоріжжя опинилося на передовій цієї боротьби.
Чому ворог змінив тактику атак, наскільки ефективно місто захищає небо від «Шахедів», «Молній» та FPV-дронів, що сьогодні стримує розвиток української дронової галузі та яким може бути її майбутнє після перемоги про це в інтерв’ю Forpost розповів Рудольф Акопян — військовий експерт, громадський діяч, один із засновників провідної української компанії «Генерал Черешня», яка розробляє та серійно виготовляє сучасні безпілотні апарати для Сил оборони України
«90% ворожих дронів знищуються, але атак стає значно більше»
– Запоріжжя щодня під атакою дронів. Чому останнім часом їхня кількість збільшилась – у ворога з’явились нові можливості чи фронт рухається не на нашу користь?
– Насамперед важливо розуміти: ситуація на фронті на Запорізькому напрямку не погіршилася настільки, щоб це пояснювало збільшення кількості атак по місту. Російські війська не демонструють суттєвих успіхів на цьому напрямку.
Натомість ми бачимо зміну тактики ворога. Якщо раніше основний акцент робився на бойових діях безпосередньо на лінії зіткнення, то зараз ворог цілеспрямовано намагається тероризувати цивільне населення прифронтових міст. Включно з Запоріжжям.
Кількість атак зросла через те, що росіяни почали масово використовувати дешеві безпілотні засоби ураження, насамперед «Молнії», а також активно експериментують із дальніми FPV-рішеннями. За нашими оцінками, лише «Молній» на Запорізькому напрямку може застосовуватися від 300 до 500 одиниць на добу. Це значно більше ніж два місяці до того.
Водночас потрібно розуміти: більшість цих цілей знищується. Приблизно десь 90%. Але коли кількість атак збільшується у декілька разів, навіть невеликий відсоток проривів стає відчутним для міста.
– Як стало можливим, що до міста долітають FPV-дрони?
– Це наслідок технологічної еволюції війни. І Україна, і росія зараз працюють над збільшенням дальності застосування FPV-дронів.
Українські підрозділи першими почали системно будувати концепцію дальніх ударів по логістиці. Останнім часом ми бачимо дуже ефективні методи й тактики застосування на південній частині тимчасово окупованих територій. Ворог намагається це повторити.
Крім того, окремі випадки появи FPV над містом можуть бути пов’язані з комбінованими схемами застосування, коли дрон доставляється ближче до цілі іншим носієм. Це в основному завдяки шахедам та іноді завдяки «Молніям» стає можливим.
Але не варто створювати паніку. Значна кількість таких дронів перехоплюється ще на підходах до міста. Проблема полягає в тому, що ворог суттєво збільшив кількість спроб.
– Чи є технології, які могли б значно посилити захист Запоріжжя вже зараз?
– Так. Насамперед це масштабування системи дронів-перехоплювачів. Це передбачає збільшення кількості розрахунків, які працюють у системі протиповітряного захисту, та їхнє більш рівномірне розосередження.
Другий компонент – це автоматизація засобів ураження. Фактично більшість виробників дронів-перехоплювачів зараз активно працює над автономністю комплексів. Щоб мінімізувати людський фактор. Це зокрема робота над системами віддаленого старту, модулями виявлення цілей та донаведення на них.
Третій – посилення систем виявлення та координації. Щоб уникнути дії РЕБ-систем на власні борти, варто більш тісно взаємодіяти й координуватися підрозділам.
Особливість Запоріжжя полягає в тому, що відстань від лінії фронту до міста становить лише 15-20 кілометрів. У деяких випадках ціль пролітає цей відрізок за 3-5 хвилин. Це надзвичайно короткий час для виявлення, прийняття рішення, зльоту перехоплювача та ураження цілі.
Тому тут критично важливі швидкість реакції та щільність системи захисту.
– Чи однакова оборона неба в прифронтових містах України? Голова ЗОВА Іван Федоров неодноразово казав, що ми є лідерами зі знищення і перехоплення ворожих БПЛА. Ви згодні з цим? Наскільки ефективними є дрони-перехоплювачі проти «Шахедів»?
– Ні, система оборони неба не є однаковою в усіх прифронтових містах. Адже багато залежить від тактики й поведінки росіян на конкретній частині фронту.
Якщо говорити про перехоплення шахедів, то Запоріжжя, Чернігів, Суми, Харків та Одеса сьогодні мають одну з найефективніших систем протидії. Це зокрема зумовлено приблизно однаковою інтенсивністю застосування ворогом шахедів по цих напрямках.
Але Запоріжжя має унікальний досвід саме в боротьбі з БпЛА типу “Молнія” та іншими малорозмірними дронами. Оскільки відстань від Запоріжжя до лінії фронту є доволі малою. Для того щоб ефективно протидіяти даній загрозі, було створено одну з перших систем координованої взаємодії між бізнесом, місцевою владою та підрозділами перехоплення.
Дрони-перехоплювачі вже довели свою ефективність. Вони стають одним із ключових елементів сучасної протиповітряної оборони, особливо коли йдеться про дешеві та масові цілі.
робота дрона-перехоплювача над Запоріжжям
США починають дуже швидко переймати українські уроки війни
– Можна сказати, що зараз йде технологічна гонка дронів, при цьому в ній приймають участь не лише Україна і Росія, але й Іран, Китай, США. Хто зараз її виграє і чому?
– Україна на сьогодні є світовим лідером за швидкістю бойової адаптації. Ми фактично створили найбільшу у світі лабораторію сучасної війни. Жодна країна не має такого досвіду щоденного застосування десятків тисяч дронів у реальних бойових умовах. Ми навчилися за кілька тижнів або навіть днів змінювати тактику, перепрошивати системи, змінювати частоти, модернізувати вироби й одразу відправляти їх на фронт. Саме це є нашою головною перевагою. Українські дрони вже частково замінюють функції значно дорожчих ракетних систем, завдаючи ударів на десятки й сотні кілометрів углиб території противника.
Росія не виграє технологічно, але дуже сильна у масштабуванні. Вони швидко копіюють ефективні рішення, будують великі виробничі потужності та роблять ставку на кількість. Росія зрозуміла, що масовість часто компенсує технологічне відставання. Саме тому ми бачимо величезне нарощування виробництва шахедів, FPV-дронів та інших ударних платформ.
Іран став піонером концепції дешевого масового ударного дрона. Саме він продемонстрував світу, що відносно простий і недорогий безпілотник може створювати стратегічні проблеми для противника. Але сьогодні Іран уже не є технологічним лідером. Його головний внесок – це модель «дешево, масово і постійно». Цю концепцію потім масштабувала Росія.
Китай – це фактично глобальна фабрика безпілотних систем. Він домінує не стільки у війні, скільки в ланцюгах постачання. Китай контролює величезну частину світового виробництва двигунів, камер, електроніки, акумуляторів та інших компонентів подвійного призначення. Той, хто має доступ до китайських компонентів, отримує стратегічну перевагу у швидкості виробництва. Але Китай поки що не проходить такого бойового тестування, як Україна. А також більшість світу зараз намагається розвивати компонентну базу, щоб бути незалежними від китайських компонентів.
США залишаються лідером у сфері високих технологій, штучного інтелекту та інтегрованих систем управління. Але американська система оборонних закупівель історично працює повільніше. Водночас ми вже бачимо, що США починають дуже швидко переймати українські уроки війни та адаптувати свої підходи до виробництва дешевих масових дронів. Drone Dominance Program є, зокрема, яскравим прикладом цього.
Проте у загальному світовому розрізі більшість наших партнерів виділяє для розвитку їхніх дронових програм занадто малі ресурси. Це свідчить про нерозуміння зміни парадигми й застарівання класичних підручників воєнної доктрини. Вони не до кінця розуміють важливість саме дронової галузі в сучасному світі й те, наскільки змінилися умови реальних бойових дій.
Україна сьогодні задає темп усьому світу. Українська війна вже стала підручником для всіх армій світу, а українські інженери та виробники безпілотних систем фактично формують нову військову доктрину XXI століття.
– «Генерал Черешня» став першим українським виробником дронів, який відкрив спільне підприємство у США. Як це стало можливим і в чому унікальність ваших дронів?
Українські компанії сьогодні накопичили унікальний бойовий досвід, якого немає ніде у світі. Наші технології щодня проходять перевірку в реальних бойових умовах, а не на полігонах. Саме це викликає інтерес міжнародних партнерів.
Унікальність наших рішень полягає у швидкості адаптації. Ми постійно змінюємося відповідно до того, як змінюється війна.
Співпраця зі США – це можливість масштабувати українські технології на глобальному рівні та водночас зміцнювати обороноздатність України. Саме тому ми розпочали стратегічне партнерство з американською Wilcox Industries Corp. В рамках співпраці ми плануємо запустити спільне підприємство для виробництва дронів у США.
У межах угоди створюємо виробництво FPV-дронів і дронів-перехоплювачів на базі підприємства Wilcox у штаті Нью-Гемпшир. Розробкою займатиметься наша українська команда, а виробництво відбуватиметься з використанням американських потужностей.
«Оборонна промисловість повинна працювати в логіці воєнного часу, а не мирного державного адміністрування»
– Що сьогодні найбільше гальмує масштабування українського виробництва дронів? Які рішення влади допомагають виробникам БпЛА, а які, навпаки, заважають?
Основний виклик сьогодні – це швидкість ухвалення рішень. Війна змінюється швидше, ніж державні процедури.
Допомагають ті рішення, які спрощують закупівлі, прискорюють допуск нових виробів до експлуатації та стимулюють розвиток виробництва. Кодифікація, на мій погляд, занадто довго триває. Слід явно прискорювати цей процес.
Зайва бюрократія, тривалі погодження та складні процедури стримують розвиток галузі. Ми розуміємо, що повністю цього уникнути неможливо, але де є така можливість – варто спрощувати.
Оборонна промисловість повинна працювати в логіці воєнного часу, а не мирного державного адміністрування.
«Закрити все Запоріжжя сітками — нереалістична ідея»
– Ви волонтер з багаторічним стажем. Що змінилося у потребах фронту порівняно з 2022 роком?
– Сьогодні це вже складно назвати волонтерством у класичному розумінні. Ми перейшли до моделі соціально відповідального бізнесу, який частину власних ресурсів системно спрямовує на підтримку армії. Зокрема, «Генерал Черешня» щомісяця передає понад тисячу дронів безоплатно для підрозділів, щоб підсилювати їхні спроможності. Також ми регулярно даруємо бригадам автотранспорт, зарядні станції та в цілому закриваємо їхні запити. Повністю забезпечуємо усім необхідним для ефективного виконання бойових завдань.
Якщо у 2022 році переважали базові потреби – амуніція, бронежилети, екіпірування, то зараз запити стали значно технологічнішими.
– Що сьогодні дає більший ефект на полі бою: додатковий бронетранспортер чи сотня FPV-дронів?
– Звісно, сотня FPV-дронів.
– Якби ви мали можливість ухвалити три рішення для посилення оборони Запоріжжя вже завтра, що б це було?
– Перше – масштабувати системи РЛС (радіолокаційна станція або радар — це електронна система, яка виявляє повітряні, морські чи наземні об’єкти та визначає їхні координати, швидкість і розміри. – прим. редакції), щоб максимально закрити питання виявлення всіх можливих маршрутів польоту ворожих дронів.
Друге – посилити системи РЕБ, які мають оперативно адаптуватися до нових частот і тактик противника.
Третє – збільшити кількість та координацію розрахунків перехоплення, рівномірно розподіливши їх уздовж лінії фронту.
Також важливо зазначити, що популярна в широких масах ідея на кшталт «закрити Запоріжжя сітками» не є реалістичним рішенням.
Сітками можна закрити дорогу в один напрям. А як ти Запоріжжя закриєш? У росіян немає конкретних цілей, куди вони б’ють. Якби ми знали, що вони б’ють, умовно кажучи, в якусь одну ціль, ми б цю ціль закрили. Вони не б’ють цю ціль. Ми закриємо зупинку, вони вдарять в автобус, який їздить повз неї. Вони просто тероризують населення. Ви закриєте одну дорогу, ви закриєте проспект, вони будуть бити по вулицях поруч з проспектом. Вони будуть летіти там, де немає сіток. Все Запоріжжя ви не закриєте, однозначно. Це нереально.
«Після війни Україна стане одним із глобальних центрів оборонних технологій»
– По ваших відчуттях і досвіду – як і коли закінчиться війна? Яке місце у світовому порядку займатимуть Україна і Росія?
– Це неможливо прогнозувати. Але очевидно, що чим системніше Україна застосовуватиме асиметричні рішення, тим швидше ми зможемо послабити здатність росії вести цю війну.
Ми повинні бити по ключових драйверах їхньої економіки, логістики та військового потенціалу.
Після війни Україна стане одним із глобальних центрів оборонних технологій, а росія ще довго залишатиметься країною, яка асоціюватиметься з агресією, санкціями та міжнародною ізоляцією.
– Якою ви бачите українську галузь БПЛА після перемоги — військовою чи вже експортною історією світового масштабу?
– Я переконаний, що це буде історією світового масштабу. Україна вже сьогодні створює технології, які визначають майбутнє сучасної війни. Велика кількість країн уважно стежить за російсько-українською війною і намагається домовитись про обмін досвідом з Україною.
Після перемоги ми маємо перетворити цей досвід на повноцінну високотехнологічну індустрію, яка працюватиме не лише на власну безпеку, а й стане одним із драйверів української економіки.
Українські компанії точно стануть глобальними гравцями у сфері безпілотних систем, а позначка «Made in Ukraine» – синонімом ефективних бойових технологій.
Аліса Сисоєва для Forpost