Шанс на життя: як диспетчер із Запоріжжя допомогла врятувати чоловіка по телефону

Диспетчери швидкої допомоги тепер за аналогом «911» можуть допомагати жителям Запорізької області реанімувати людей

З вересня у КНП «Центр екстреної медичної допомоги Запорізької області» запустили в роботу нову програму з наданню постдиспетчерської підтримки населенню. Якщо, наприклад, людина втратила свідомість та не дихає, викликавши швидку, родичі можуть не лише чекати медиків, а й самі спробувати провести реанімацію. Диспетчери у цей час надають консультацію телефоном та роз’яснюють, як виконувати чіткі дії, надаючи шанс вижити постраждалій людині.

За два місяці (станом на 11 листопада) диспетчери запропонували таку допомогу 1663 рази, 219 людей погодилися спробувати. Це лише 13%. Серед людей, які погодилися надати домедичну допомогу, — жителька Бердянська, яка змогла врятувати чоловіка попри переживання та страх. Рекомендації їй надавала диспетчер швидкої допомоги Наталя Василівна Чуприна, котра має стаж роботи у швидкій 33 роки. 9 з них вона працює диспетчером, а до цього 25 років виїжджала на виклики.

…Тоді у Бердянську бригада їхала на виклик 9 хвилин, і весь цей час дружина проводила серцево-легеневу реанімацію непритомному чоловіку. Коли бригада прибула, чоловік уже дихав сам. Як з’ясувалося, у нього було фатальне порушення серцевого ритму. Медики провели дефібриляцію і пацієнта доставили до лікарні. Зараз він уже вдома і почувається добре. Якби дружина не провела домедичну допомогу, то чи вижив би він, невідомо. І навіть якби вижив, то міг отримати важкі наслідки через кисневе голодування мозку.

Наталя Чуприна розповіла “Индустриалке”, що програма з надання постдиспетчерської допомоги покликана рятувати життя.

— Тоді жінка зателефонувала та сказала, що її чоловік раптово втратив свідомість та не дихає. Я відразу відправила на місце швидку і запропонувала жінці надавати домедичну допомогу, — розповідає Наталя. — Я консультувала її за нашими алгоритмами, розповідала, що і як робити, говорила, що зупинятися не можна. Я була рада, що людину вдалося врятувати.

Дуже важливо, щоб люди розуміли, що вони можуть допомогти у таких критичних ситуаціях. Навіть діти за чіткими інструкціями можуть проводити таку реанімацію, і боятися не варто. Коли людина вагається надавати чи ні таку допомогу, я просто кажу: «Ви розумієте, що від ваших дій залежить доля вашої близької людини?». Наразі, на жаль, маємо те, що у людей дефіцит знань з надання навіть першої допомоги і вони бояться. Ми маємо розповідати та пояснювати, чому це важливо.

На сьогодні така програма працює тільки у нашому місті, фахівці планують розширювати перелік станів, за якими зможе надаватися домедична допомога населенню. Про роботу нової програми розповів начальник оперативно-диспетчерської служби Центру екстреної медичної допомоги Запорізької області Владислав Долинний.

— Запорізьке оперативне диспетчерське управління постійно розвивається та реалізує сміливі ідеї завдяки нашому прогресивному директорові Костянтину Малашенко та директору навчально-тренувального центру Наталії Дорошевої. Разом ми втілюємо нові проєкти, які оптимізують роботу та покращують надання екстреної допомоги. Один з таких проєктів — постдиспетчерська підтримка. Ідея створення такої програми зародилися ще рік тому.

Відомо, що чим раніше пацієнт, який знаходиться у критичному стані (клінічна смерть), отримує домедичну допомогу, серцево-легеневу реанімацію, тим більше шансів на виживання і навіть одужання. За чинними нормативами на критичні виклики бригада швидкої допомоги має прибувати за 10 хвилин. Наш центр цей норматив виконує на 85%. І ми розуміли: якщо людина, яка знаходиться поруч з постраждалим, буде надавати допомогу відразу, то шансів на порятунок значно більше. Щоб людина могла надавати таку допомогу, треба її консультувати, і це зможуть робити наші диспетчери. І ми почали працювати над створенням протоколів, за якими має надаватися така допомога.

— Які труднощі виникли під час підготовки цих протоколів?

— Усі наші диспетчери мають медичну освіту, тому чітко знають, що треба робити, щоб надати домедичну допомогу. Але тут важливо було враховувати, що по той бік телефону знаходиться людина, яка не має медичної освіти. І для неї можуть бути незрозумілими певні вирази, ми не можемо показати як робити, тільки розповісти. Основною задачею було — максимально лаконічно донести звичайній людині алгоритм дій, дати їй чіткі вказівки, що необхідно робити. Ми тестували протоколи, змінювали, проводили опитування, випробовували їх до того як запустити в роботу. Тепер усі наші диспетчери можуть надавати такі консультації. Увесь процес автоматизований і всі діють за єдиними алгоритмами.

— Як саме відбувається процедура?

— Наприклад, диспетчеру зателефонувала людина і повідомила, що її родич напритомний. Диспетчер просить відразу перевірити, чи є дихання. Якщо немає, це показник для того, щоб, по-перше, відразу направити туди бригаду, по-друге, розпочати домедичну допомогу. Фельдшер-диспетчер запитує у людини, чи готова вона за консультацією розпочати надавати допомогу.

Якщо є згода, фельдшер-диспетчер залишається на зв’язку (людина має увімкнути на телефоні гучномовець) до приїзду бригади і надає рекомендації щодо проведення серцево-легеневої реанімації. У комп’ютері у нас є всі протоколи, диспетчер обирає необхідний розділ за тематикою виклику і озвучує основні рекомендації. Це послідовний набір тез, які має проговорити диспетчер. У таких речах важлива кожна хвилина і все має бути чітко, тому певна послідовність дій просто необхідна. Надаються короткі чіткі інструкції — що треба робити і як. І, звичайно, людина може ставити додаткові питання.

— Чи багато таких станів, за якими можна проводити таку допомогу?

— Основне — це проведення серцево-легеневої реанімації людині у стані кличної смерті. Тут надважливо надавати допомогу якомога раніше, щоб не постраждав мозок.

Також є алгоритми для надання допомоги дітям, вони відрізняються. Надалі ми плануємо розширювати алгоритм з різних станів. На сьогодні наш Центр єдиний в Україні, де надають таку допомогу, плануємо розвиватися у цьому напрямку. Хочеться, щоб жителі нашої області також мали бажання розвиватися. Для цього можна відвідувати курси з надання першої невідкладної допомоги. Адже ми не знаємо, що може статися, і добре бути готовим до всього.

— Мабуть, більшість людей просто боїться брати на себе відповідальність з надання домедичної допомоги?

— Так, у критичному стані більшість просто обирає очікування швидкої. Але треба розуміти, що у певних ситуаціях кожна хвилина на вагу золота. І за допомогою наших фахівців навіть діти можуть виконувати ці алгоритми. Тут немає нічого надскладного. Треба також усвідомлювати, що, якщо нічого не робити, то шансів на виживання немає, а так шанси з’являються. Лікарі швидких також надали нам зворотній зв’язок і зазначили, що такі дії з боку населення допомагають їм, бо наша спільна мета — врятовувати постраждалого.

Для нас навіть одне врятоване життя — це вже перемога. Це спонукає працювати у цьому напрямку і надалі.

Факт

За добу один диспетчер Центр екстреної медичної допомоги Запорізької області приймає близько 300 звернень, до пандемії їх було у середньому 150. Всього за добу Центр приймає близько 2,5 тисяч дзвінків.

Як працюють у центрі, дивиться в нашому фоторепортажі.