Що сталося із запорізькими депутатами від заборонених партій

Запорізькі депутати від заборонених партій воюють за мандати

«Опозиційна платформа — За життя», яка є своєрідним клоном колишньої «Партії регіонів», та політична сила прокремлівського пропагандиста-блогера Анатолія Шарія заборонені в Україні з осені 2022-го. Втім, цей факт жодним чином не вплинув на розподіл політсил у радах різних рівнів. Приміром, у Запоріжжі майже третину сесійної зали міськради і досі займають депутати, які були обрані від цих проросійських політичних партій. Місцеві «обранці» від них і досі не позбавлені своїх мандатів: вони й надалі відвідують сесії міськради, голосують за ті чи інші важливі для Запоріжжя рішення, продовжують ділити бюджетні кошти. Більше того, колишні представники заборонених партій займають високі посади у міській владі, всіляко заважають чистці у власних рядах і блокують прийняття важливих для прифронтового міста рішень. Журналісти нашого видання з»ясовували, що зараз роблять у Запоріжжі обранці від заборонених в Україні партій.

Війна петицій

Як відомо, до кола запорізьких осередків ОПЗЖ та ПШ увійшли або старі гравці місцевої політарени зі сфери впливу братів Кальцевих, відомих запорізьких регіоналів і довірених осіб Віктора Януковича за часів його президентства, або ж зручні їм політики «no name». Але обидві ці категорії мають спільні риси: стійкий шлейф з гучних земельних та корупційних скандалів за собою, лояльність до фсб-шної секти православної церкви московського патріархату та відверто проросійські погляди.

Така небезпечна суміш депутатського складу змусила містян занепокоїтись ще до повномасштабного вторгнення росіян: на початку 2021 року у Запоріжжі було оприлюднено петицію з вимогою заборонити діяльність ОПЗЖ та Партії Шарія. Автори і підписанти петиції ще два роки тому вимагали від міської ради звернутися з відповідним проханням до Міністерства юстиції України. Опоненти цієї петиції тоді не вигадали нічого кращого, аніж скласти і запустити в публічний простір альтернативну петицію — не розглядати вимогу запоріжців про заборону ОПЗЖ. Історія тоді так нічим і не закінчилась: запорізькі депутати спочатку кілька місяців не вносили питання про розгляд петицій на сесії міськради, а влітку 2021 року в решті-решт передбачувано проголосували проти схвалення народної вимоги про заборону проросійських політсил. Вже після повномасштабного вторгнення рашистських військ на територію України справедливість таки перемогла і діяльність «ОПЗЖ» разом з «Партією Шарія» та ще кількома політсилами була заборонена на території нашої держави. Втім, на статус запорізьких депутатів від цих партій це ніяк не позначилось. Офіційно вони зараз жодного стосунку до заборонених політсил не мають і значаться в міській раді як «позафракційні». А оскільки законних підстав для позбавлення їх депутатського мандату, мовляв, немає, колишні делегати від проросійськи налаштованих партій і досі займають місця у міськраді.

Корупціонери зі стажем

Ба більше, колишні ОПЗЖ-шники й досі займають очільні посади у прифронтовому Запоріжжі. Приміром, запорізький політик зі стажем Роман Таран не тільки зберіг за собою депутатський мандат та як і до заборони його партії продовжує очолювати депутатську комісію з питань підприємництва і торгівлі. На додачу до цього він займає посаду заступника міського голови Запоріжжя.

Роман Таран разом з Володимиром Кальцевим

Пан Таран — колишній член «Партії регіонів», потім представник «ОПЗЖ», багато років очолював депутатську комісію міськради із земельних питань. Місцеві ЗМІ неодноразово наголошували, що саме на цій посаді від був украй корисним Володимиру Кальцеву, зацікавленому у виділенні тієї чи іншої ділянки комунальної землі. Адже пана Тарана називають давнім соратником Кальцева, він багато років працював у кальцівському ТОВ «Олександр ЛТД» і має за своєю спиною не менший корупційний шлейф, ніж його шеф. Хоча згідно декларації, депутат і заступник міського голови не має ні квартири, ні машини, його родину важко назвати безхатьками. Житловою площею у вигляді квартири та «невеличкої» присадибної ділянки у 500 квадратних метрів на Великому Лузі володіє його дружина Ольга Пономаренко. Жінка працює деканом факультету психології ЗНУ і очевидно має заробляти непогані гроші, аби дозволити собі таку нерухомість. До речі, навколо цієї ділянки землі ще у 2015 році вибухнув скандал: колись це була частина дитячого оздоровчого лагерю «Дружба», але у 2015-му депутати міськради перевели його угіддя із земель рекреації у землі житлової забудови. Так ділянка і опинилась у власності дружини голови депутатської комісії із земельних питань. Примітно, що на офіційних сторінках у соцмережах пан Таран, як депутат, заступник мера і просто громадянин і досі не озвучив своє ставлення до військової агресії росії, та й взагалі не розміщує жодної державної символіки України.

Наступником Романа Тарана на посаді голови депутатської комісії і земельних питань у міськраді цього скликання став його колега по забороненій «ОПЗЖ» Василь Полюсов. Підприємець має кілька фірм, що займаються транспортним бізнесом. При цьому пан Полюсов фігурував у справах щодо захоплення землі у Запоріжжі, а ще заробляв на тому, що здавав в оренду обладнання для комунального «Кінотеатру ім. Довженка». І все це за часів, коли він вже був депутатом запорізької міської ради. Місцеві ЗМІ також відносять Василя Полюсова до кола соратників Володимира Кальцева. А дружина Полюсова Вікторія Маланич у 2020 році балотувалась у міськраду від прокальцівської партії «Наш край».

ОПЗЖ» Василь Полюсов
ОПЗЖ» Василь Полюсов

Крім того, дружина депутата — опзж-ника відзначилась тим, що у 2021 році підписувала ту саму петицію з вимогою не розглядати петицію запоріжців про заборону ОПЗЖ. А ще дружина депутата дивним чином змогла орендувати у міських тепломереж приміщення гаражу поблизу свого дому у Хортицькому районі всього за півціни у порівнянні із загальноміськими розцінками. Не дивно, але у соцмережах пана Полюсова також немає засудження війни росії проти України.

Зв’язки із «руським міром»

А ось найколоритнішим членом забороненої «ОПЗЖ» в Запоріжжі, мабуть, можна назвати уродженця Луганської області Олександра Курнікова. Колишній «беркутівець» зараз керує у Запоріжжі боксерським клубом та володіє охоронною фірмою «Вимпел-Фаворит». Має безпосередній зв’язок із сектою православної церкви московського партріархату, яка вже зарекомендувала себе як філіал ФСБ та розсадник «російського миру».

Олександр Курніков

Фірма Курнікова офіційно охороняє храми УПЦ МП, а депутата міськради ще донедавна називали особистим охоронцем митрополита Запорізького Луки. Раніше Олександр Курніков не приховував своїх проросійських поглядів. А зараз, хоч висловлюється і обережніше, жодної держсимволіки та ставлення до російської агресії у своїх соцмережах не публікує. Тепер тілоохоронець входить до складу депутатської комісії з питань освіти, науки та спорту. До того ж, депутат міськради Курніков має цікавий список помічників, який дозволяє припустити, що депутат входить до сфери впливу як Володимира Кальцева, так і обвинуваченого у держзраді В»ячеслава Богуслаєва. Серед помічників пана Курнікова фігурує Олександр Пшець, юрист ТОВ «Ленд Дівелопмент», що належить Володимиру Кальцеву, а також Микита Волотко, імовірно син Павла Волотко, директора спорткомплексу АТ «Мотор Січ», колишнього помічника депутата облради і за сумісництвом члена наглядової ради АТ «Мотор Січ» Віктора Кацюби.

Ще одним колишнім силовиком у лавах забороненої ОПЗЖ є Валентин Зарва. У минулому нинішній депутат воював у складі радянських окупаційних військ в Афганістані, зараз є пенсіонером в Міністерстві оборони України і очолює запорізьку організацію ветеранів Афганістану.

Валентин Зарва

Вже під час війни з росією , у серпні 2022-го, отримав грамоту від голови секти УПЦ МП Онуфрія «за багаторічну роботу у громадському волонтерському русі». Тепер пан Зарва входить до складу депутатської комісії з охорони здоров»я. Як зазначено на офіційному сайті міськради, депутатську діяльність він суміщає з роботою «спеціаліста з найму робочої сили ПО «Ломбард перший ТОВ «Мікрофінанс і компанія». Це підприємство належить запоріжцю Тарасу Петренко, сину співвласника мережі ювелірних магазинів «Золотий вік» Романа Петренко. Роман Петренко відзначився тим, що після російської анексії Криму, продовжив свій бізнес на півострові, зробивши незначний ребрендінг торгової марки «Золотий вік» і перетворивши її на «Крим. Золото». Не закрив підприємець і мережу ювелірних крамниць у росії. З відкритих джерел відомо, що у 2015 році російські правоохоронці затримали і звинуватили його у махінаціях з золотом. За даними слідства, підприємець, начебто, контрабандою перевозив золото з Криму в росію і там реалізовував його через свою мережу ювелірок. За російським законодавством за подібні махінації «світить» до 7 років тюрми, але за ґратами підприємець просидів тільки півтора року, а потім був звільнений за «хорошу поведінку». Злі язики подейкують, що Романа Петренко достроково звільнили не без допомоги російських фсб-шників. І які послуги за це заборгував Петренко і що мав виконати вже на території України, залишається тільки здогадуватись. Але то все тільки чутки…

Так чи інакше, але звинуватити самого Валентина Зарву у колаборації з країною-агресоркою підстав поки немає. Принаймні юридичних, адже він — лише найманий працівник у сина підприємця, який продовжує свій бізнес з росією. А от інший його колега по забороненій ОПЗЖ і донині депутат запорізької міськради Олег Домбровський не став відмовлятись від власного бізнесу в окупованому Криму.

Олег Домбровський

За  українськими реєстрами пан Домбровський володіє часткою у 25% ТОВ «Марисвет», яке зереєстроване у місті Судак АРК Крим і займається готельним бізнесом. Найцікавіше, що ця сама фірма з тими ж самими засновниками фігурує і у російських держреєстрах.

За російським законодавством фірму оформили у вересні 2014 року, а сам пан Домбровський, за російськими даними, принаймні до 2018 року володів 15% цієї компанії. Здавалося б, чим не колаборація? Втім, Олег Домбровський продовжує користуватись мандатом депутата і навіть входити до складу депутатської комісії із земельних питань. А ще — спрямовувати гроші платників податків на зарплату своїм синам. Артем та Ярослав Домбровські офіційно значаться його помічниками як депутата. До речі, за даними ресурсу Work.ua середня зарплатня помічника депутата у Запоріжжі станом на початок 2023 року складає 10.500 гривень на місяць.

Дорога від помічника до депутата

Окрім того, депутатом міськради від колишньої ОПЗЖ і досі є заступник директора ЗОШ №15 Денис Симаков. У далекому 2016 він був помічником тодішнього депутата міськради Володимира Кальцева, а зараз вже сам як депутат обіймає посаду секретаря депутатської комісії з питань освіти, науки та спорту.

Денис Симаков

Інший колишній помічник Володимира Кальцева і депутат міськради від ОПЗЖ Віталій Несмашний також продовжує  виконувати свої обов»язки народного обранця і входить до складу депутатської комісії з охорони здоров»я. Крім того, колишній член проросійської партії працює начальником з логістики ДП «Івченко Прогрес» — одного з підприємств Військово-промислового комплексу України.

Віталій Несмашний

Депутатського мандату також не позбулись колишні ОПЗЖ-шники і у минулому помічники Сергія Кальцева Олександр Кияниця та Артур Кіжнер. Наразі пан Кияниця очолює депутатську комісію з питань бюджету та фінансів, а пан Кіжнер входить до комісії із життєзабезпечення міста Запоріжжя.

Сергій Нікулін

фото — зліва Олександр Кияниця, справа Артур Кіжнер

Адепти антиукраїнського пропагандиста

До сесійної зали Запорізької міської ради й досі продовжують ходити і представники забороненої партії кремлівського пропагандиста Анатолія Шарія, який ніколи не скупився на образливі і зневажливі коментарі стосовно всього українського. Найколоритніший послідовник цього негідника у Запорізькій міськраді — депутат Сергій Нікулін, який відзначився у 2020 році бійкою з воїном АТО у Житомирі.

Сергій Нікулін

Тоді під час бійки Нікулін застосував до супротивника газовий балончик, за що й отримав порушення проти нього кримінальної справи за хуліганство з використанням зброї або спецзасобів. За цей злочин Кримінальний кодекс України передбачає до 7 років ув»язнення, але, вочевидь, справу зам»яли. Адже Сергій Нікулін зараз не сидить у в»язниці, а вирішує долю запорізького бюджету як член депутатської комісії бюджету та фінансів. Цікаво, що пан Нікулін депутатствує у Запоріжжі, тоді як ще до виборів жив у Житомирі і навіть очолював Житомирську обласну організацію «Партії Шарія». Показово, що його телеграм-канал і досі наповнений антиукраїнськими постами.

А от його колега по партії та бізнесу Віталіна Яковлєва зараз постить у фейсбуці виключно волонтерські фото. Хоча при цьому депутатка від забороненої партії уникає висловлювань про засудження війни та агресії з боку росії.

Віталіна Яковлєва

Пані Віталіна — візажист  за професією — у запорізькій міськраді обіймає посаду секретаря депутатської комісії з охорони здоров»я. А ще потроху займається бізнесом: разом з Сергієм Нікуліним володіє ТОВ «ГС БОТС», що спеціалізується на організації розваг та відпочинку і паралельно працює у компанії «Ін-Версія». Її офіційним роботодавцем — власником ТОВ «Ін-Версія»- є Олександр Латій, який у 2020 році теж намагався стати депутатом, але безуспішно: він балотувався до райради Запорізького району, щоправда від менш одіозної партії «Слуга народу». Збіг чи ні, але за даними системи Prozorro дві фірми пана Латія «Ін-Версія» та «Центр Діна» за останні три роки депутатської каденції його підлеглої Віталіни Яковлевої виграли держтендерів сумарно майже на 23 мільйони гривень або 650 тисяч євро.

Також серед колишніх «шаріївців» і досі займають місця у міськраді доцент кафедри Хортицької національної академії і кандидат історичних наук Віктор Філас та Пелагея Шумейко, лікар обласного наркодиспансеру. Пан Філас наразі є членом депутатської комісії із земельних питань, а його колега Шумейко — в екологічній комісії.

Віктор Філас
Пелагея Шумейко

А що з мандатами?

7 грудня минулого року депутати запорізької міської ради отримали другий шанс виправити свою помилку і таки ухвалити рішення про позбавлення мандатів колишніх членів ОПЗЖ та Партії Шарія. Відповідне питання було вкотре винесено на розгляд сесії. Втім, сподівання і цього разу виявились марними, запорізькі депутати з тріском провалили голосування: «за» віддали голоси тільки 8 із 49 обранців, а 36 депутатів голосування взагалі бойкотували. Заради справедливості варто визнати: аналогічна ситуація відбувається по всій країні і навіть у Верховній Раді. Активісти невпинно пишуть петиції з вимогою відібрати мандати у депутатів заборонений партій, а обранці усіх рівнів бойкотують і не ухвалюють відповідні рішення. Спікер ВР Руслан Стефанчук пояснює: мовляв, законних підстав для відбирання мандатів Верховна Рада не має.

— Для дострокового припинення повноважень депутата є сім підстав за Конституцією, давайте шукати варіанти по тих семи підставах», – заявив він у листопаді минулого року в інтерв’ю «Суспільному» в ефірі національного телемарафону.

До речі, одним з таких приводів згідно Конституції може стати «невходження депутата, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу депутата із складу фракції». Чисто теоретично, ця норма могла би бути задіяна стосовно переважної більшості запорізьких членів ОПЗЖ та «Партії Шарія», оскільки вони одразу після заборони цих партій добровільно повиходили із фракцій і тепер називають себе «позафракційними». Але не все так просто.

— Конституція України справді містить таку підставу для дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради, — коментує наше припущення адвокат Олександр Пеньков. — Однак більшість не знає, що в цьому випадку його повноваження припиняються «за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії». Тобто це положення було покликане убезпечити саме політичні партії від зради окремих депутатів. А от у випадку заборони партії воно не діє. Питання ж дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад Конституцією України взагалі не регулюється. Виключний перелік підстав для дострокового припинення їхніх повноважень міститься у статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Але, якщо подивитись на окреслені там підстави, то бачимо, що закон не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутатів місцевими радами «на власний розсуд».

Тим часом, в кулуарах рад різних рівнів не приховують: для позбавлення заборонців їхніх мандатів просто не вистачає політичної волі. За таке рішення у тому числі не голосує і правляча та переважаюча у кількості депутатів фракція «Слуги народу». Подейкують, що голоси від ОПЗЖ необхідні їм для голосування «шкурних» питань, по яких немає консенсусу з опозицією.

Вікторія Бутко

Источник: https://forpost.media/novosti/shcho-stalosia-iz-zaporizkymy-deputatamy-vid-zaboronenykh-partiy.html

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

Добавить комментарий

scroll to top