Шість виставок в одній: живі емоції у Центрі сучасного мистецтва

Виставка, яка працює нині в галереї на площі Фестивальній, мала чудове та багатолюдне відкриття.

Вона стала важливою подією для художниці та для численних шанувальників її творчості –  «Жива емоція» стала можливістю вперше побачити у просторій галереї таку велику кількість картин авторки.

Квіткова зона доступна тільки до 11 грудня! Тут має відбутися подія, про яку ще піде мова

Не маючи змоги побувати на відкритті виставки, та поспілкувавшись з пані Тетяною напередодні власного перегляду, отримала від неї коментар-пораду: «Жива емоція» має декілька зон, кожна із власною назвою.

Це

«Погляд з вікна – зв’язок з реальністю»;

«Прогулянки Запоріжжям, мандруючи Хортицею»;

«Пленер – джерело натхнення»;

«Навколо Бельско-Бяла»;

«Народжені з зернятка [флоромозаіка]»;

«Небайдужі обличчя [портрети сучасників]».

Тож, вирушаємо у подорож експозицією.

«Погляд з вікна – зв’язок з реальністю» це, як пояснила мені Тетяна, один і той самий пейзаж який вона бачить з вікна майстерні на підприємстві на якому працює 42 роки.

“Пишу не щодня, звісно, – посміхається Тетяна. – Роботи створені у різні пори року, з різним настроєм та в різних техніках. Є роботи 1997 року, є – й 2025-го”.

Тетяна Височіна працює на підприємстві 42-й рік. Прийшла як художник-оформлювач, нині її посада має назву виконавець художнього-оформлювальних робіт.

Це небагато змінює по суті. Митець побачить красу і з робочого вікна.

«Прогулянки Запоріжжям, мандруючи Хортицею» – галерея робіт, створених під час подорожей на наш чудовий острів. Чи не кожен не лінивий мешканець міста пізнає й свої улюблені куточки.

А серед запорізьких пейзажів є робота, до якої причетна й наша редакція. Журналіст Юрій Гаєв запросив Тетяну та її доньку написати Запоріжжя з даху висотного будинку, в якому колись був книжковий магазин «Кобзар» [пам’ятаєте, де?]. І оцей «вид згори» також представлений на виставці «Живі емоції».

«Пленер – джерело натхнення» – це досвід подорожей Україною.

Кожен пленер як новий старт у край неосяжних можливостей. Це  завжди рух, який збагачує емоційно, а пленерна творчість – неосяжний пласт потаємних можливостей кожного, – вважає  художниця.  – Пленер «Хортиця крізь віки» став для мене першим досвідом спільного творіння, коли зусилля кожного стають надбанням всіх учасників, збагачують об’єднання митців в цілому. Участь у пленері «Бартка» відкрила для мене чарівний край Карпатських гір і щирих людей, цінність спілкування. А Коломия стала побратимом мого серця. Під час евакуації на початку війни Польща надихнула на малювання архітектурної спадщини, а пленер у Зарваниці продемонстрував неосяжність людських можливостей, коли люди, об’єднані однією ідеєю, цілеспрямовано досягають мети. Пленер «Києво-Печерська лавра. Відродження» – це гордість за нашу Україну і важливість всеукраїнських зустрічей”.

Роботи створені під час термінового перебування в Польші об!єднані назвою «Навколо Бельско-Бяла».

 

Флоромозаіка «Народжені з зернятка» – всього до десяти робіт. Та є  в них й мотиви петриківки, й сюжети Гогена. Зернятка в кожній роботі вкладені так щільно, як мазки пензля. Дуже майстерна флоромозаїка!

Ще одна зона – це галерея портретів сучасників «Небайдужі обличчя». Ці роботи – досвід студії портрету, яка довгий час працювала при Спілці художників, а також дружнє та родинне спілкування. Багато знайомих облич!

Портрет матері Тетяни виокремлений з цієї зони, і став темою нашої розмови. Мама народилася у 1925 році в селі Петро-Свистунове… Велике козацьке село пішло під воду через будівництво Дніпрогесу.

“Художник пов’язаний з місцем, де народився. Рідний край є рідний край. Куди б не поїхав, завжди повертаєшся до рідної хати, маминої, батьківської… до Запоріжжя. Мамі сто років було б цього року, і народилася вона у селі, звідки й оперний співак Іван Паторжинський…”

Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки

”Назва виставки «Жива емоція» не випадкова, тому що саме це і є енергія, яка надихає до творчості і робить можливим візуалізувати на полотні пережиті відчуття”, – каже художниця.

Тетяна Височіна має цьогоріч ювілей. Народилась у Запоріжжі другого квітня 1965 року.

У 1980 році закінчила Запорізьку дитячу художню школу. У 1984-му – Орловське художнє училище за фахом художник-оформлювач.

Член Національної спілки художників України з 2021 року.

Працює в техніці станкового живопису і акварелі.

Учасниця всеукраїнських та міжнародних виставок.

Учасниця численних мистецьких пленерів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сообщение Шість виставок в одній: живі емоції у Центрі сучасного мистецтва появились сначала на Газета МИГ.

Share this post

нет
scroll to top