Снайпер из Запорожья Юлия Матвиенко вышла замуж за своего побратима Артура (позывной Железяка)
Обряд бракосочетания и венчания по языческому обряду прошел на территории историко-культурного комплекса «Запорізька Січ”.
На торжество пришли родные, близкие, друзья молодоженов, волонтеры, ветераны АТО и действующие военнослужащие.
Снайпер с позывным «Белка», которую мы привыкли видеть в берцах, камуфляже, в подвенечном платье, с прической и макияжем выглядела, как и любая невеста в такой знаменательный день, неотразимо.
Правда, военная служба для Юлии Матвиенко уже в прошлом. Она уволилась из Вооруженных Сил Украины. По вполне веской причине — Юля готовится скоро стать мамой двойняшек — девочки и мальчика.
С начала войны Юля была волонтером. А затем весной 2015-го сама взяла в руки автомат. Стала известна как снайпер с позывным Белка.
28 ноября она написала на своей странице в facebook (орфография автора): “Завтра останній робочий день бо вже важко ходити. Двоє це не один, я вже це добре усвідомила на 6 місяці.
…Не жаліюся, це все минеться. Як там казала моя бабуся «бог нам дає випробувань стільки скільки ми можемо витримати, а він знає скільки тому тримаймося».
Здалася і скоро буде весілля та вінчання, ну як весілля… розпишемося. Довго думала що не треба, я не сама краща дружина року ) але здалася.
Скоро будуть фото як я буду в білій сукні, на цей раз не знаю вистачить мене знову на 15 років чи більше, чи меньше, але постараюся бути щасливою. Дарю можливість нарешті попліткувати ) усім хто тільки від цього відчуває кайф».
Артур еще служит, поэтому в день свадьбы он был в форме. Бракосочетание состоялось в рамках проекта известного волонтера Елены Ярошенко «Кохання перемагає”.
— Мы познакомились на войне, воевали, — рассказала Юлия Матвиенко. — Он меня спасал. Я старалась всем доказать, что я солдат. Ему доказать не получилось. Он старался всегда меня обогреть, накормить, одеть.
Наша история — история любви на войне. Добавлять тут нечего. Это настоящее, что у меня есть.
И да — мне можно не бояться быть ненакрашенной. Он меня видел грязной, измученной, невыспавшейся. Разной. Надеюсь, будем долго терпеть друг друга.
— Артур, а как вы делали предложение Юле?
— Мы уже встречались. И в один прекрасный момент вернулись с выезда и я ей говорю: «Будешь моей женой? Выходи за меня замуж».
А она говорит: «У меня будет белое платье?» «В чем вопрос, конечно». «Я подумаю». Прошло буквально минуты две. «Ты подумала?». «А…». «Понятно».
Все было четко, как в армии. Все наше знакомство, конфетно-букетный период проходил на передовой, в окопах, грязи.
Самые настоящие чувства, когда ты понимаешь, что человек мокрый и идешь искать у ребят теплые вещи.
Она девочка-солдат. Хоть и пыталась кричать, что она сильная, но я все равно пытался ее уберечь.
В то же время она была мой оберег. Когда выходил работать, по специфике своей специальности (Артур — пулеметчик),я знал, что в окопе меня ждет любимый человек.
В день свадьбы Юля была немногословна. Но вот на своей странице любимому человеку она посвятила пространный пост.
«Останній рік ти завжди був за моєю спиною, я тебе не помічала і не завжди приймала твою допомогу та постійно доводила що я не девочка, як завжди і як усім.
Як тільки по нам стріляли ти закривав мене собою багато разів чи збивав мене навіть з ніг.
Я тобі була вдячна за все це і на цьому все. на війні кохання не буває, воно заважає та відволікає, воно зайве.
Декілька разів мене доводив до того що я і кричала і навіть плакала від відчаю коли вже все скінчилося. Бо я хотіла вберегти, а іноді навіть не могла дивитися на те що ти робиш.відверталася, заплющювала очі і хтось поруч диктував твої дії, включала тільки слух. «повзе, виліз, працює, то не по ньому, вертається»
В моєму особистому житті було давно все не ок, але нікому намагалася не жалітися, просто дійшла до висновку що досить бути чужими але розписаними, треба відпустити.
А ти був поруч все одно, бачив мене брудну, неспавшу, зморену, хвору. я навіть злилася, відмахувалася та нічого не мінялось, ти був єдиний хто завжди поруч у любій ситуації. Той хто підтримає, поставить на ноги за одну ніч тому що треба, той хто піде зі мною вдвох хоч у яку сторону вночі чи вдень по самому замінованому полю, чи пролежить на криші під куском шифера коли не знай що твориться довкола, той хто просто буде до кінця та не буде читати моралі», — написала Юля.
Обряд венчания провели Верховный волхв «Руського Православного Кола» Свитовит Пашник и Яна Яковенко.
Когда у невесты спросили, почему решили расписываться на Хортице, Юля ответила, что » это сердце Запорожья и здесь другая атмосфера».
Читайте также: Запорожский снайпер: Мы добились, чего хотели
Фото со страниц Юлии Матвиенко и Елены Ярошенко
Сообщение Снайпер из Запорожья свою любовь встретила на войне появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/snayper-iz-zaporozhya-svoyu-lyubov-nashla-na-voyne
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook