Сьогодні – третя річниця захоплення Енергодару та ЗАЕС

Запорізька АЕС була захоплена російськими військами в ніч з 3 на 4 березня 2022 року після обстрілів, що спричинили пожежу на території станції.

До окупації ЗАЕС забезпечувала близько 20% електроенергії України, маючи потужність у 6 гігаватів.

Але вже у вересні 2022 року всі шість енергоблоків ЗАЕС зупинили через постійні обстріли та пошкодження ліній електропередач.

Незважаючи на це, станція продовжує споживати понад 100 МВт електроенергії з української мережі для охолодження реакторів, що створює додаткове навантаження на енергосистему.

За даними НАЕК «Енергоатом», лише за два роки збитки від окупації ЗАЕС досягли понад 210 мільярдів гривень, а щомісячні втрати становлять близько 6 мільярдів гривень через її простій.

Постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України лише посилили проблему, адже втрата ЗАЕС ускладнила балансування системи в умовах війни. З початку окупації станція пережила щонайменше вісім повних і декілька часткових знеструмлень, що створювало ризик ядерної аварії. Таким чином, окупація не лише позбавила Україну значної частки генерації, а й поставила під загрозу ядерну безпеку континенту.

Російська армія перетворила Запорізьку АЕС на справжній військовий полігон. За інформацією «Енергоатома» та міжнародних спостерігачів, на території станції розміщені сотні солдатів, важка техніка, боєприпаси та навіть заміновані ділянки. У липні 2022 року повідомлялося про 500 окупантів і 50 одиниць техніки, включно з ракетними комплексами, які використовуються для обстрілів. У серпні того ж року з’явилося відео, що підтверджувало наявність військових вантажівок у машинних залах станції.

Для жителів Енергодара, де проживає більшість персоналу ЗАЕС, захоплення ворогом міста та станції стало початком жахливих випробувань. Російські окупанти заборонили працівникам станції виїжджати з міста, змушуючи їх працювати під дулами автоматів або підписувати контракти з «Росатомом» — російською корпорацією, яка оголосила про «привласнення» ЗАЕС. За свідченнями атомників тиск включав викрадення, катування та шантаж. Зокрема, у березні 2022 року персонал тримали в заручниках і примушували записувати пропагандистські звернення.

За словами очільника Енергодарської військової адміністрації Дмитра Орлова, який також залишається мером міста енергетиків, якийсь час після захоплення Енергодару російськими військовими, релокована до Запоріжжя міськрада хоч і дистанційно, але активно допомагала жителям окупованого міста. Проте с вересня 2022 року це стало неможливо. Окупанти перекрили шляхи для гуманітарної допомоги, майже унеможливили виїзд з міста, влаштували справжній терор для мешканців.

– Через катівні пройшли близько півтори тисячі людей, – каже мер Енергодару. – І це лише те, що відомо. Серед них багато працівників атомної станції. Більшості згодом вдалося вирватися і виїхати, але не всім. Дехто вважається зниклим без вісти або досі за гратами – комусь навіть вже оголосили вирок «за тероризм» – до 15-20 років в’язниці. Декого, на жаль, вбили.

Дмитро Орлов зазначає, що в місті великі проблеми з електрикою та водопостачанням – світло майже щоденно відключають на тривалий термін, тож і води в кранах немає. Не працюють ліфти. З опалюванням ще гірше. Місто не має котелень, воно забезпечувалося теплом від теплової станції та ЗАЕС. Теплова станція припинила працювати майже відразу після початку окупації, атомна – у вересні 22-го. Тому вже третій рік містяни залишаються зовсім без опалення. Але окупантам байдуже.

Також росіяни продовжують неймовірно тиснути та залякувати людей, застосовують репресії при найменшому спротиві. Без російського паспорта неможливо ні медичну допомогу отримати, ні ліки купити, ні навіть вільно пересуватися містом, бо постійно перевіряють документи.

Крім того, відмічає мер, окупанти грабують та відбирають власність містян – особливо тих, хто залишив місто.

Народний депутат України, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко розповів «Новинам Приазов’я», що тема Запорізької атомної електростанції, за його даними, буде в переліку пунктів, стосовно яких шукатимуть компроміс.

«Я розумію і знаю, що і в тому числі намагалися якось схрестити це питання з можливим транзитом, умовно, азербайджанського газу через Україну. Я думаю, що там є сили, які хочуть транзит нафтовий в договори додати, тобто, безумовно, це все одне з питань ключових буде стояти під час перемовин, враховуючи важливість атомної станції для нашого енергетичного балансу. А у РФ собі малюють космічні ідеї, що вони зможуть самі експлуатувати ЗАЕС і постачати електроенергію на Крим, на Ростовську область, що, як на мене, не є можливим абсолютно, в силу технічних та інших причин», – підкреслив він.

Якщо Запорізька АЕС в результаті перемовин залишиться під російським контролем, вона перебуватиме у «сплячому» режимі, вважає депутат. Оскільки, на його думку, повноцінно запустити її в роботу Росія не зможе.

«Буде те саме, що й було, по суті справи – блоки будуть в режимі холодного зупину. Безумовно, тут не може не лякати те, що не забезпечується належний рівень експлуатації. Я не хотів би зараз лякати можливими ядерними інцидентами на Запорізькій станції, бо, безумовно, коли хтось чужий експлуатує твоє обладнання, ми будемо хвилюватися. Але те, що вони не зможуть в комерційному режимі експлуатувати станцію, це однозначно. Це просто певним чином для них в таку валізу без ручки може перетворитися. Тому це непросте питання, це ж не якийсь там невеличкий обʼєкт, це найпотужніша атомна станція в Європі. Тому думаю, що вони самі шукають вихід, що ж далі робити і як використати цей козир в торгах», – зазначив Кучеренко.

.

Сообщение Сьогодні – третя річниця захоплення Енергодару та ЗАЕС появились сначала на Газета МИГ.