У Запоріжжі помер почесний городянин та екс-директор ЗАЗ — Степан Кравчун
Сьогодні, 27 листопада о 12.00 у будинку культури «ЗАЗ» відбудеться церемонія прощання з відомим запоріжцем Степаном Івановичем Кравчуном.»Від 1959 року він працював на підприємстві «АвтоЗАЗ», де пройшов трудовий шлях від слюсаря до генерального директора.
Сумна звістка про його смерть прийшла у понеділок, 25 листопада. На 84-му році пішов з життя генеральний директор «Комунара», «АвтоЗАЗу», засновник групи компаній «Прогрес» Степан Іванович Кравчун.»За трудові звершення»його»нагороджено»Почесним знаком Президента України,»орденами Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції, він — Почесний громадянин м.Запоріжжя. Але для тисяч людей він був і назавжди залишиться Генералом…
Степан Іванович Кравчун народився 9 квітня 1936 року в селі Тарасівка Пологівського району Запорізької області в селянській родині, і ще за життя він став»Людиною-епохою в історії автомобільної промисловості СРСР, міста Запоріжжя.
Закінчивши у»1965-му році Запорізький машинобудівний інститут, від 1959-го працював на підприємстві «АвтоЗАЗ». Тут він за 24 роки пройшов шлях від слюсаря до генерального директора,»і потім ще»13 років очолював це»виробниче об’єднання. На усіх щаблях своєї кар’єри в автомобілебудівній галузі, а це 37 років, Степан Іванович всюди залишив по собі добру пам’ять як порядна людина, вірний друг, товариш по роботі, мудрий і справедливий керівник. Він мав енциклопедичні знання і завжди дослухався до людей, приймаючи грамотні, виважені рішення, підсумком яких була успішна робота підприємств і благополуччя десятків тисяч співробітників та їх сімей протягом багатьох десятиліть.
Поза межами виробництва і сім’ї його пристрастю залишався футбол. Спочатку «Металург», а потім, коли він поставив на ноги автозавод, Степан Іванович втілив в життя проект заводської футбольної команди «Торпедо» — вона була його дітище, його пристрасть і любов. Футболісти теж його любили і поважали, дякуючи за турботу щирою, успішною грою. Не було заводської оперативки, на якій не виступав би начальник команди з доповіддю про гру і результати.
В 1996-му році, не погодившись з політикою вищого керівництва країни по відношенню до»«АвтоЗАЗу»,»Степан Іванович»Кравчун»пішов з рідного заводу.»Генерал, як з повагою називали його»прості»робітники, сильно переживав зупинку виробництва, справедливо вважаючи, що потрібно знаходити людям роботу, шукати ринки збуту, а не звільняти заводчан.
Мабуть, саме тому Степан Іванович не зміг «почивати на лаврах», і вже у»1997″році»створив сімейну промислову компанію»«Прогрес», яка теж була пов’язана з автомобільною галуззю. В цей же час, усвідомлюючи важливість аграрного сектору в житті країни, заснував потужне сільгосппідприємство «Лідер», допоміг місцевим громадам провести газ, питну воду, започаткував інші соціальні проекти.
Він завжди називав речі своїми іменами, був блискучим оповідачем з феноменальною пам’яттю і по праву»мав»незаперечний»авторитет»та»велику повагу у людей, незалежно від»їх»віку, професії,»рангу.»Степан Іванович»все добре пам’ятав і міг би багато розповідати про минуле, але він не любив озиратися назад, казав — зараз потрібно працювати, а поговорити завжди встигнемо. Якось, пару років тому, побачивши в приймальні чергового кореспондента і відеооператора, який, на прохання рідних, знімав всі його інтерв’ю, буркнув на адресу помічників: мовляв, навіщо нас знімати, ми поговоримо без відео, я ще живий!
І от, у»ніч на понеділок,»Генерал пішов у Вічність… Та у земному житті залишились його добрі справи і люди, що будуть згадувати, як честь, час, проведений поруч з ним – зі Степаном Івановичем Кравчуном, селянським сином,»який»став легендою своєї землі.
Читайте также:»Как в Запорожье ученик слесаря стал генеральным директором
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/sogodni-vidbudetsya-proshhannya-z-eks-direktorom-zaporizkogo-avtomobilnogo-zavodu
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
