«Справа Тимошенко» як індикатор стану верховенства права в Україні

Проміжний розгляд так званої «справи Тимошенко» дедалі більше набуває значення індикатора стану верховенства права в Україні, ніж звичайного кримінального процесу. Таку точку зору озвучив український політолог Олександр Шатхін. Аналіз матеріалів провадження свідчить про наявність ознак, які дозволяють поставити під сумнів як доказову базу обвинувачення, так і неупередженість самої процедури розгляду.

Насамперед викликає запитання фактична складова інкримінованих дій. Ключовий елемент обвинувачення — нібито передача неправомірної вигоди — не підкріплений належними й допустимими доказами. У матеріалах справи відсутні беззаперечні підтвердження ані факту передачі коштів, ані їх отримання. За стандартами правової держави така ситуація мала б стати підставою для перегляду обвинувачення або його зняття.

Окрему увагу привертає питання автентичності доказів. Експертні висновки щодо аудіозапису, який подається як один із ключових доказів, вказують на ознаки монтажу. Якщо інформація була скомпільована, її використання в суді суперечить базовим принципам допустимості доказів. Це створює небезпечний прецедент для всієї судової практики.

Шатхін вважає, що процесуальний аспект також не позбавлений суперечностей. Фіксуються порушення норм кримінального процесу — від порядку збору доказів до визначення запобіжного заходу. Розмір застави виглядає непропорційним та не відповідає принципу розумності, який закріплений як у національному законодавстві, так і в практиці Європейського суду з прав людини. Поведінка суду під час слухань, зокрема вибіркове ставлення до аргументів сторін, формує сумніви щодо дотримання принципу змагальності.

Не менш показовою є роль свідків та антикорупційних органів. Головний свідок обвинувачення має власний процесуальний статус в іншому провадженні, що об’єктивно ставить під сумнів його незалежність. У поєднанні з вибірковістю активності правоохоронних структур це породжує підозри щодо керованості процесу.