За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Сквер піонерів та міський сквер у Запоріжжі. Суспільне Запоріжжя
26 липня в Запоріжжі під час засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при облдержадміністрації пропонували зняти з обліку пам’яток історії обласного центру два сквери XVIII століття як спадок російського імперського періоду.
Про те, яку цінність для міста відіграють два сквери XVIII століття, та що вирішила Консультативна рада — дізнавались кореспонденти Суспільного.
Сквери XVIII століття як пам’ятка історії міста Запоріжжя
Сквери XVIII, які планували зняти з обліку пам’яток історії, розташовані в Олександрівську районі: один з них — сквер Піонерів, інший — поблизу Малого ринку. Вони розташовані в історичному центрі міста, де в XVIII-XIX століттях були Олександрівська фортеця, форштадтПоселення, яке знаходилось за фортечними мурами або містом та прилягало до них та Базарна площа Олександрівська (колишня назва Запоріжжя).
Сквер піонерів — сучасний парк у Запоріжжі, який розміщений в історичному центрі міста. На його території раніше знаходився форштадт та Базарна площа старого Олександрівська. Facebook/ Павло Кравчук | Облікова картка скверу піонерів XVIII століття | Суспільне Запоріжжя
Міський сквер — парк у Запоріжжі. На його території розміщувалася Олександрівська фортеця, її кордони в межах сучасного міста представлені на плані, створеного археологом Олегом Тубольцевим у 2020 році. Facebook/ Павло Кравчук | Презентація роботи «Перші результати археологічних досліджень Олександрівської фортеці» Олега Тубольцева | Суспільне Запоріжжя
За словами головного спеціаліста Департаменту культури та туризму Запорізької міської ради Павла Кравчука, важлива цінність двох скверів — археологічна частина: тут залишаються вали Олександрівської фортеці та старовинна Базарна площа:
«На цій території був форштадт, але ж далі був і посад, і місто. Колись там були вали Олександрівської фортеці, але ж там було й передмістя — Слобідка, чиї мешканці вправно нівелювали вали фортеці з другої чверті ХІХ ст. Це, знов-таки, наша матеріальна історія, яку з часом мають досліджувати археологи».
Павло Кравчук, запорізький історик. Суспільне Запоріжжя
Нині частина міського скверу має сучасну забудову: там розташовані торговий та офісний центри, декілька житлових комплексів. Через це, за словами історика, очільника УТОПІКУкраїнське товариство охорони пам’яток історії та культури, можливість археологічного дослідження тимчасово втрачена:
«На території цих пам’яток, особливо на території форштадта, є ряд пам’яток історії та архітектури ХІХ–початку ХХ століття. Також треба врахувати, що на території форштадта є пам’ятки пізнього часу».
Валерій Стойчев, запорізький історик. Суспільне Запоріжжя
На території обох скверів у 2019-2020 роках проводилися археологічні дослідження. Зокрема, на території скверу Піонерів створили експозицію просто неба — оригінальні торговельні ряди Базарної площі ХІХ століття, які нині сховані під парком.
Туристична табличка біля парку в Запоріжжі щодо розміщення Олександрівської фортеці. Суспільне Запоріжжя
Музей просто неба — фрагменти старої Базарної площі у сквері піонерів. Суспільне Запоріжжя
Читати ще
Читати ще В Запоріжжі досліджують Олександрівську фортецю
Засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини
Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при ЗОДА — дорадчий орган для збереження культурної спадщини органами міської та обласної влади. До ради входять: історики, науковці, архітектори, очільники громадських та комунальних закладів. Серед учасників засідання не було двох істориків, дослідників міської історії Запоріжжя — Павла Кравчука та Олега Тубольцева: їх напередодні виключили зі складу.
Склад Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини ЗОДА. Архів Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького
На порядку денному Консультативної ради розглядали питання щодо зняття з обліку пам’яток історії місцевого значення двох скверів — Міського та Піонерів. Обидва об’єкти були внесені до списку пам’яток ще у 1971 році як місця розташування Олександрівської фортеці.
Порядок денний Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Архів Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького
Під час засідання ради директор Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини Артур Середін ознайомив з обліковою документацією двох скверів та зазначив, що їхня сучасна територія не має історичного наповнення:
«Це дійсно цікаве місце, оскільки воно пов’язане з історією нашого міста, воно цікаве з археологічної точки зору. Але цікавий момент: немає матеріального втілення чогось, що було б пов’язане з XVIII сторіччям назовні. Тобто для розшукування залишків Олександрівської фортеці потрібні саме археологічні дослідження. Виникає питання: на підставі чого має охоронятися ця пам’ятка?»
Артур Середін, директор КЗ «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» ЗОР. Суспільне Запоріжжя
Окрім цього, у порядку денному пропонувалося зняти з обліку сквери XVIII століття як об’єкти із символікою російської імперської політики. З цим не згоден член Консультативної ради Валерій Стойчев:
«Щодо двох об’єктів з історії створення нашого міста: хто проживав у форштадті? Хто були містянами? Це були козаки, купці, солдати. Переважно за національністю вони українці. І це можна перевірити за метричними книгами».
Рішення щодо скверів XVIII століття
Члени Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА вирішили доопрацювати питання, пов’язане зі скверами XVIII століття. Зокрема, оновити облікову документацію з точним визначенням місцерозташування пам’яток у місті та отримати консультацію від Українського інституту нацпам’яті щодо вивчення міської матеріальної культури на цьому місці.
Після проведеної роботи члени Консультативної ради мають знову зібратися для обговорення подальшої долі скверів XVIII століття. Серед запропонованих варіантів: зняття з обліку як пам’ятки історії та взяття на облік як пам’ятки археології.
