Три з 70-ти Дніпробудів та дев’ять з 158-ми музейних картин

За Дніпробудами Олексія Шовкуненка я вирушила до Нацiонального музею «Київська картинна галерея».

До цієї теми вже років п’ятнадцять тому мене долучила мистецтвознавиця Ірина Миколаївна Ласка. З публікації у газеті «МИГ» по выходным» щодо майстрів графіки, серед яких Василь Касіян, Олексій Кравченко [треба знайти  та оприлюднити статтю, бо на сайті її нема, в ті часи преса була здебільшого паперова], розпочалася моя зацікавленість. Згодом вона приросла дослідженням історії створення діорами Дніпробуду [автор Костянтин Богаєвський «завів» мене до шведського Мальмьо, де також знайшлися невідомі сторінки біографії та творчості художника]. З архівної роботи та спілкування з майстрами та їх нащадками поставали нові й нові факти та подробиці…

Тому я не могла оминути експозицію «Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ» в Картинній галереї та провела там півтори години у зачарованому спогляданні та спілкуванні.

Років десять тому я побувала у Херсонському художньому музеї. Отримала привітний прийом, увагу до своєї пошукової роботи та каталоги у подарунок.

Нинішня доля не підкорившихся окупанту співробітників, багатотисячної колекції, будівлі Херсонського музею, розташованого у найкрасивішій будівлі центру міста – трагедія і сум [читайте https://mig.com.ua/iak-vidbuvalosia-ofitsijne-pohrabuvannia-khersonskykh-muzeiv-film-rozsliduvannia-the-kyiv-independent/].

Тому в нинішній експозиції чи не головний експонат – цифрова медіатека, створена на основі фондів Херсонського обласного художнього музею.

Про пограбування музею: https://mig.com.ua/iak-vidbuvalosia-ofitsijne-pohrabuvannia-khersonskykh-muzeiv-film-rozsliduvannia-the-kyiv-independent/

Інтерактивна презентація показує 158 творів Шовкуненка, 149 із яких були викрадені російськими загарбниками.

Мене за руку завели подивитися цей дев’ятихвилинний фільм та дивилися поруч на мою реакцію – мало не зі сльозами на очах. Кому, як не скромним та при цьому дуже досвідченим музейним доглядачам знати, яким неповторним скарбом є музейна колекція.

На виставці «Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ» представлені твори живопису та графіки з колекції Національного художнього музею України, приватних збірок.

Звернуся до біографічних даних. На будівництві Дніпрогесу він створив серію із понад 70-ти акварелей, яка принесла йому золоту медаль на міжнародній виставці в Парижі 1937 року. На жаль, майже всі ці роботи були втрачені під час Другої світової війни.

На виставці в Картинній галереї їх три, всі вони – з колекції Національного художнього музею України:

Олексій Олексійович Шовкуненко  народився 21 березня 1884 в місті Херсон. Навчався в Одеському художньому училищі. Викладачі: Костанді К., Ладиженський Г., Крайнєв Д. Також отримав освіту в Петербурзькій Академії мистецтв. Викладач: Савінський В.

З 1913 року приймає участь в виставках. З 1917 по 1922 рік викладає в Херсонській Пролетарській художній студії, а з 1926 року – в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв. Член Товариства ім. К.Костанді в 1924 – 1929 роках. [Саме там, в Одесі, учнями Шовкуненка стали батьки нашого Владлена Дубініна, навчалися й батько, Костянтин, який загинув під час Другої світової, і його дружина, Олена, що вела дитячі студії декоративно-прикладного мистецтва в повоєнному Запоріжжі].

З 1935 по 1965 рік викладає в Київському державному художньому інституті. У 1941 році стає Заслуженим діячем мистецтв Української РСР. У 1944 році – Народний художник СРСР. У 1947 році – Академік Академії мистецтв СРСР.

З 1938 по 1968 рік був членом правління Спілки художників Української РСР, а в період з 1949 по 1951 рік був його головою. Олексій Олексійович майстер портрета, пейзажу, особливо індустріального. Відомі також натюрморти художника. Твори зберігаються в численних музеях, галереях і приватних колекціях в Україні та за її межами.

Помер художник 12 березня 1974 року.

Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки

Сообщение Три з 70-ти Дніпробудів та дев’ять з 158-ми музейних картин появились сначала на Газета МИГ.