“За липень ворог знищив півтора мільйони книжок. Вдумайтесь!
Не важливо, скажете ви, бо люди гинуть, будівлі горять, машини…
Ворог нищить наше слово, істину, правду, нашу культуру. Нищить все!..
Щодня горить рідне Запоріжжя…
Херсон…
Суми…
Харків…
Донбас…
А я думаю про тяжку зиму, про нестачу людей на фронті… такі рідкі ряди, така втома, один за десятьох, що зробити, як допомогти…
І друкована складова не менш важлива!!!” – впевнена наша колега – журналістка, військовослужбовиця – й поетка Олександра Давиденко.
Її збірка поезій не так давно побачила світ, та вже додруковано другий наклад.
“Трохи розкажу про книгу. Вона не про війну.
…Це поезії за досить довгий період – від шкільного віку і до сьогодні.
Проте тільки те, що збереглось і дійшло до наших днів.
Ніколи не планувала бути поетом, щось видавати.
Писала для себе, в шухляду, для психологічної розгрузки.
Проте колись мала необережність відправити кілька рядків командирові роти, Мінченко Руслану. Отут історія і почалась. Ми повірили в те, що це комусь цікаво і допоможе батальйону…
На обкладинці – фото з моєї першої крайньої позиції на Донбасі. Під Спірним. Українське сонце… заходить…
Позиції чекають.
Краще я винесу дрон, споряджу і буду працювати, аніж розводитиму довгі припущення щодо чогось чи когось десь там.
Я не Бог, не ДБР, не суддя Конституційного суду, не прокурор, не СБУ, не контррозвідка…не НАБУ та САП…не Президент і не Кабмін…
Я – солдат!!!
Треба робити своє, йти за призначенням”.
Сообщение У липні ворог спалив півтора мільйони книжок… появились сначала на Газета МИГ.